Александер та Дж. Бейлі вважають, що термін «інвестувати» означає розлучитися з грішми сьогодні для того, щоб отримати більшу суму їх у майбутньому [49]. Тут інвестиції розглядаються як процес вкладення грошових коштів з метою отримання більшої суми в майбутньому. Це, на наш погляд, також досить вузьке трактування даної економічної категорії, адже інвестування капіталу відбувається не тільки у грошовій, а й в інших формах рухомого та нерухомого майна, нематеріальних активів тощо.
Л. Гітман, М. Джонк визначають інвестиції як спосіб розміщення капіталу, який повинен забезпечити збереження чи збільшення його вартості і (або) принести позитивну величину доходу [10]. Б. Карлоф під інвестиціями розуміє реалізацію будь-яких економічних проектів на даний час з метою одержати доходи в майбутньому [26].
Дані характеристики певним чином визначають цілі інвестування (отримання доходу), однак, на нашу думку, не повністю розкривають сутність цієї складної економічної категорії, адже не всі інвестиції при їх використанні переслідують мету отримання додаткового прибутку. Метою інвестицій може бути також отримання соціального, екологічного та інших ефектів залежно від того, які ресурси, яких форм власності виступають в якості інвестицій, що є об'єктом інвестування. Крім того, інвестиції, пов'язані з великими трансакційними витратами при завоюванні виробниками певних позицій на ринках традиційних товарів, як правило, не приносять прямого доходу на перших етапах.
Існує також підхід до визначення інвестицій, обумовлений зростанням значення ринку цінних паперів як механізму, що опосередковує переміщення реального капіталу в країнах з розвиненою ринковою економікою. В його межах інвестиції визначаються як вкладення в цінні папери [24].
Необхідно відзначити, що розвиток ринкових відносин зумовив зростання різноманітних об'єктів інвестування, які складаються з різних видів реальних активів та фінансових інструментів [4]. При цьому в економіках країн, що розвиваються, основна частина інвестицій належить до реальних у той час, як у країнах з високорозвиненою ринковою економікою більша частина інвестицій представлена цінними паперами.
У міру входження України в ринкову систему господарювання з'ясуванню економічної сутності інвестицій приділялася все більша увага, проте вітчизняна наукова думка досі не дала універсального визначення інвестицій, яке б відповідало потребам теорії та практики господарювання. У цьому можна переконатись, аналізуючи, насамперед, нормативно-правові акти, які регулюють різноманітні питання, пов'язані з інвестиційною діяльністю.
Так, наприклад, у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» [3] інвестиція визначається як господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Тоді як Законом України «Про інвестиційну діяльність» [2] інвестиції трактуються значно ширше. Під ними розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
Відповідно до цього закону майновими та інтелектуальними цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції, інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування, інші матеріальні цінності); майнові права інтелектуальної власності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих («ноу-хау»); права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; інші цінності.
Деякі вітчизняні вчені-економісти, котрі досліджують інвестиції, інвестиційну діяльність, національний інвестиційний потенціал, часто ототожнюють термін «інвестиції» із довгостроковим вкладенням капіталу. Так, на думку А.М. Мороза, інвестиції – це сукупність витрат, що реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в різні галузі економіки з метою отримання підприємницького доходу, прибутку, процента [20].
С.Ф. Покропивний вважає, що «інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність з метою отримання певного доходу (прибутку)» [20]. Д.М. Черваньов та Л.І. Нейкова стверджують, що «інвестиції як економічна категорія відображають відносини, пов'язані з довгостроковим авансуванням грошових, майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в їхні основні та обігові фонди, а також у науково-технічний розвиток, якісне вдосконалення виробничої бази та освоєння випуску нових видів продукції від моменту авансування до реального відшкодування й отримання прибутку або соціального ефекту» [48].
З нашої точки зору, наголос на тому, що інвестиції існують у формі саме довготермінових вкладень, є не зовсім точним, адже інвестиціями можуть бути вклади на будь-який термін, зокрема операції, пов'язані із вкладеннями в цінні папери, здебільшого розраховані на отримання разового результату в короткотерміновому періоді.
Спираючись на вітчизняний та зарубіжний досвід розвитку інвестиційних процесів у сучасних ринкових умовах і теоретичні дослідження у цій галузі, окремі вчені намагаються поглибити розуміння економічного змісту інвестицій. Так, О.Б. Крутик та О.Г. Нікольская під інвестиціями розуміють динамічний процес зміни форм капіталу, послідовного перетворення початкових ресурсів і цінностей в інвестиційні витрати та перетворення вкладених коштів у приріст капітальної вартості у формі доходу або соціального ефекту. Для суб'єкта інвестицій це вкладення грошових, майнових, інтелектуальних цінностей з метою одержати прибуток в майбутньому, для об'єкта – джерело розвитку, що також передбачає, у підсумку, отримання доходу [31]. У даному визначенні інвестиції розглядаються як інвестиційний цикл, що гарантує розвиток суб'єкта і об'єкта інвестицій.
Д.О. Єндовицький вважає, що інвестиції – це капітал в його матеріальній (майно компанії) і вартісній (джерела ресурсів) формі, що використовується у короткотерміновій чи довготерміновій перспективі з метою отримання економічної вигоди і досягнення соціального ефекту [21]. Достатньо обґрунтованим і комплексним, на нашу думку, є також визначення Д.О. Єндовицьким поняття довготермінових інвестицій (у широкому розумінні слова – капіталовкладень)