Четвертим принципом, є варiацiя форм використованої ставки проценту для дисконтування в залежностi вiд цiлей оцiнки. При розрахунку рiзних показникiв ефективностi iнвестицiй в якостi ставки процента, вибираємої для дисконтування, можуть бути використаннi: середня депозитна або кредитна ставка; iндивiдуальна норма прибутковостi iнвестицiй з врахуванням рiвня iнфляцiї, рiвня ризику i рiвня лiквiдностi iнвестицiй; альтернативна норма прибутковостi по другим можливим видам iнвестицiй; норма прибутковостi по поточнiй господарськiй дiяльностi i т.п.

Важливо розрахувати показники, які використовують у міжнародній практиці для визначення ефективності інвестицій, а саме:

– суму чистого приведеного доходу, що визначається за формулою

ЧПД = ГП-І (1.1),

де ГП – сума грошового потоку, приведена до теперішньої вартості з використанням методу дисконтування;

І – сума інвестиційних коштів, що спрямовуються на фінансування інвестиційного проекту;

– індекс дохідності інвестиційного проекту

(1.2)

(1.3)

Насамперед потрібно встановити галузь і форму діяльності підприємства. Якщо підприємство охоплює кілька видів діяльності, що належать до різних галузей народного господарства, то необхідно визначити питому вагу кожної виходячи з обсягів випуску продукції (надання послуг) [15].

У цьому розділі бізнес-плану розглядається відповідність галузевої спрямованості інвестиційного проекту тим завданням структурної перебудови економіки, які намічаються в Україні. Визначається рівень розвитку ринкових відносин у галузі: нові продукти, досягнення НТП, новостворені ринки й покупці, нові потреби у продукті, можливості виходу на зовнішній ринок та інші економічні й соціально-політичні тенденції та фактори, здатні так чи інакше впливати на реалізацію проекту.

Рівень ринкових відносин визначається також виходячи з рівня приватизації підприємств галузі, ступеня монополізації, можливостей випуску продукції під державне замовлення, можливостей впливу держави на ціни через державне регулювання цін.

У цьому розділі також наводяться деякі фінансово-економічні показники, що характеризують рівень розвитку галузі, наприклад середній рівень прибутковості підприємств цієї галузі, який можна визначити як відношення чистого прибутку до суми капіталу (основних і оборотних коштів); відношення чистого прибутку до поточних витрат; відношення чистого прибутку до обсягів випуску продукції (виконаних робіт, послуг).

Потенційний інвестор значною мірою заінтересований у тому, яку продукцію випускатиме об'єкт інвестування. Тому в бізнес-плані мають бути детально описані відмітні особливості нового продукту, його привабливість для покупців, переваги порівняно з аналогічною продукцією, яка вже є на ринку.

У цьому розділі наводяться загальна технологічна оцінка продукції (робіт, послуг), її функціональні характеристики (у разі потреби вони підтверджуються кресленнями, фотографіями), аналіз конкурентоспроможності й життєвого циклу, ступінь і форми правової захищеності. Структуру цього розділу доцільно будувати за схемою, наведеною на рис. 1.3.

Рис. 1.3. – Характеристика продукту

Методи аналізу ринку і конкурентного середовища

Аналіз ринку є одним з найскладніших розділів бізнес-плану, мета якого – переконати інвестора в доцільності випуску того чи іншого продукту, його необхідності й конкурентоспроможності. Аналіз охоплює не тільки сучасний стан ринку, а й прогнозує його розвиток на близьку та далеку перспективу.

Аналізують ринок на основі глибоких маркетингових досліджень, результати яких прямо впливають на планування обсягів випуску продукції, рівень цін, розміри прибутку. З огляду на ці показники визначають розміри і параметри інвестиційного проекту, а отже, й обсяги потрібних інвестицій. Як бачимо, суть планування інвестицій, зрештою, зводиться до того, чи буде майбутня продукція конкурентоспроможною, чи знайде вона свого покупця на ринку.

Розробку такого розділу бізнес-плану починають з вивчення попиту й пропозицій на продукцію в межах певного регіонального ринку та поза його межами. Увагу слід звернути насамперед на структуру покупців і замовників. Потенційні замовники групуються за однорідними групами й сегментами ринку. Можливими критеріями сегментації ринку для приватних осіб можуть бути вік, стать, національність, освіта, стиль життя, професія, рівень доходів, життєвий цикл сім'ї, а для підприємств і організацій – місцеперебування, сфера діяльності, структура, обсяг виробництва й реалізації. При цьому слід розглянути специфічні особливості регіону. Наприклад, українське населення традиційно споживає багато хліба, що є підставою для широкого розвитку борошномельної та хлібопекарської промисловості. Це саме стосується свинини, сала, ковбасних виробів, соків, компотів. А ще, наприклад, у західних регіонах України традиційно зовнішні оздоблювальні роботи здійснюють за допомогою бурого каменю [7].

Дослідження мають ґрунтуватися на стислій інформації, офіційних даних органів влади та інших достовірних матеріалах. Результати досліджень оформлюють у вигляді таблиць, розрахунків, графіків, а також у вигляді визначення обсягів попиту на продукцію в розрізі регіонів і ступеня його задоволення за рахунок вітчизняного виробництва й імпорту. Іншим методом вивчення та оформлення результатів маркетингових досліджень є визначення середнього рівня задоволення потреб на продукцію (послуги) у тому чи іншому регіоні (переважно на душу населення) і порівняння його з аналогічними показниками в інших регіонах, областях, країні в цілому.

Такі розрахунки виконують з огляду на ситуацію, що склалася на ринку за останні три роки. Прогнозовані розрахунки слід виконувати на основі очікуваного збільшення кількості покупців, розширення ринку збуту на наступні три – п'ять років.

На наступному етапі особливу увагу слід приділити видам продукції (послуг), які вже є на внутрішньому ринку, оскільки це створює конкуренцію; реально оцінити переваги та недоліки конкурентних товарів (послуг); зазначити фірми, які випускають такі товари (надають такі послуги); визначити переваги нової продукції щодо конкурентоспроможності; порівняти конкурентні товари за такими показниками, як якість, дизайн, обслуговування, гарантійні зобов'язання, ціна тощо.

Вивчення товарів щодо конкуренції повинно дати фірмі відповіді на такі питання:

– яка частина ринку контролюється основними конкурентними фірмами;

– яка організаційна структура характерна для конкурентів і наскільки фірма, що виконує аналіз, вигідно відрізняється від них;

– наскільки стабільними є позиції конкурентів;

– як швидко