Дипломна робота
на тему:
«Формування імпортної стратегії організації»
Зміст
Вступ …………………………………………………………………………….3
Розділ 1.
1. Загальне положення ЗЕД підприємств в Україні та класифікація
зовнішньоекономічних зв’язків………………………………………….….7
1.1. Стратегія імпорту.........................................................................................13
1.2.Облік імпортних операцій………………………………………………....15
1.3. Регулювання імпортних операцій………………………………………..22
1.3.1.Міжнародні зусилля щодо зменшення нетарифних обмежень імпорту…..29
1.3.2. Ситуація в Україні. Український «Антидемпінговий кодекс»……….31
Розділ 2.
2. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ «Івано - Франківськцемент»…….32
2.1. Загальна характеристика підприємства та його продукції……………...32
2.1.1. Коротка історія ВАТ “Івано-Франківськцемент”...................................40
2.1.2. Основні техніко-економічні показники діяльності
ВАТ “Івано-Франківськцемент”................................................................43
2.2. Організація управління імпортною діяльністю на підприємстві
ВАТ «Івано - Франківськцемент»……………………………………….45
2.3. Вибір партнерів ВАТ «Івано - Франківськцемент» на світовому
ринку………………………………………………………………………48
2.4. Сутність та cфера застосування SWOT-аналізу на
ВАТ «Івано - Франківськцемент»………………………………………...55
2.5. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності підприємства………...62
Розділ 3.
3. Шляхи вдосконалення зовнішньо-економічної діяльності, зокрема
імпортної стратегії………………………………………………………….69
3.1. Вплив макроекономічних факторів на розвиток підприємства………...71
3.2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності області та підприємства
ВАТ «Івано - Франківськцемент»………………………………………...75
3.3. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства та
методи її покращення...................................................................................78
Висновки та пропозиції………………………………………………………...83
Список використаної літератури………………………………………………88
Додатки
Вступ
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства ототожнюється, передусім зі здійсненням експортно – імпортних операцій торговельних суб’єктів. Це і зрозуміло, адже на такі операції припадає 80% усіх здійснюваних у зовнішньо – економічній діяльності операцій.
Зовнішньо – економічна діяльність суб’єктів підприємницької діяльності регулюють такі нормативні документи:
· Закон України від 23.09.1994р. № 185/94 ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зі змінами і доповненнями.
· Закон України від 23.12.1998р. № 351 – 9 «Про регулювання товарообмінних операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності».
· Усі базові поняття, які використовуються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємств, викладено в статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність підприємств».
Зовнішньоекономічна діяльність вітчизняних підприємств ототожнюється передусім зі здійсненням експортно – імпортних операцій, які можуть мати різні прояви та тенденції. У цьому зв’язку слід чітко розрізняти поняття виду та форми зовнішньоекономічних зв’язків підприємства.
Вид зовнішньоекономічних зв’язків, об’єднаних однією ознакою, наприклад, напрямком товарного потоку і структурною ознакою. Класифікаційна ознака пов’язана з напрямком товарного потоку визначає ресурс товару(послуги, роботи) з однієї країни в іншу. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв’язки поділяються на:
· експортні;
· імпортні.
Імпорт – це купівля(у тому числі з оплатою не у грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із вивезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установам та організаціям України, розташованим за її межами.
Потенційний імпортер повинен враховувати два аспекти – процедурний і стратегічний. Процедурний стосується, насамперед, митних правил і нормативів стосовно імпорту. Фірми найчастіше віддають перевагу іноземним, а не внутрішнім товарам виходячи з таких основних причин:
· ціна;
· якість;
· недоступність певних матеріалів у своїй країні;
· прискорення і безперервність поставок;
· більш ефективне технічне обслуговування;
· сучасна технологія;
· досягнення визначених маркетингових цілей(особливо у зв’язку з офсетними угодами, коли від фірми вимагають імпортувати якісні товари з країни, у якій вона хоче збувати свою продукцію);
· зв'язок з іноземними підприємствами, що є іноземними філіями головної фірми.
Найважливішою стратегічною проблемою є імпорт товарів, вироблений іноземними підприємствами, пов’язаними з головною фірмою. Стратегічні переваги фірми частково обумовлені спроможністю визначити, коли саме вона може забезпечити вищі прибутки за рахунок створення своїх виробничих потужностей за кордоном для обслуговування місцевих ринків чи складальних конвеєрів, на противагу укладанню субконтракту на реалізацію цих функцій із сторонніми(зовнішніми) фірмами.
Вивчення внутрішньою фірмою угод показало, що найважливішим чинником, що обумовлює внутрішньо-фірмовий імпорт, є технологічна досконалість продукції, іншими словами, чим вищий рівень технології, матеріалізованої у виробі, тим охочіше фірма бере участь у внутрішньо фірмових імпортних операціях.
Незважаючи на відомі вигоди, із послугами, іноземних постачальників пов’язані і деякі труднощі: вибір за кордоном і місця розташування постачальника із хорошою репутацією, час підготовки до випуску продукції і термін поставок, труднощі експедиторського супроводу матеріалів, що постачаються, і безпосередніх контрактів з іноземним персоналом, політичні проблеми, коливання валютних курсів, методи здійснення платежів, якість товарів, брак і проблема повернення дефекту продукції, митні тарифи і мита, транспорт, мова, правові проблеми, культурні і соціальні традиції.
Імпортні поставки традиційно виконують значну роль у вирішенні багатьох життєво важливих задач соціально-економічного розвитку країни і забезпечення як виробничої сфери, так і населення тими видами продукції, які усередині країни не виробляються або виробляються в недостатніх об'ємах.
Товарна структура імпортних поставок протягом останніх десяти років достатньо стабільна, не дивлячись на істотне скорочення вартісних параметрів імпорту.
Сьогодні на імпорт у значній мірі зорієнтований і внутрішній інвестиційний процес. По багатьом видам технологічного устаткування Україна міцно прив'язана до Заходу. Торік постачаннями закордонного устаткування покривалося понад 25 % усіх національних інвестицій у машини, устаткування, інструмент і інвентар (у 2003 р. - 21 %).
Імпортні постачання відіграють важливу роль у забезпеченні виробничого процесу багатьох українських галузей, особливо у числі високотехнологічного циклу. Добре відомо, що більшість наших підприємств працюють з імпортною сировиною: іноземні фірми на відміну від українських здатні забезпечити ритмічність постачань товарів необхідної якості.
Очевидне досягнення імпорту на першому етапі реформ складалося в ліквідації загального товарного дефіциту і насиченні внутрішнього ринку, тоді як на другому - у поступовому підвищенні стандартів споживання, що дозволили скоротити розрив між Україною і західними країнами.
Фактично на українському ринку сьогодні присутній весь асортимент засобів, що випускаються за кордоном, по догляду за здоров'ям, товарів для облаштованості побуту і відпочинку, виробів легкої і харчової промисловості. Крім сильного, а в окремих випадках і вирішального впливу на формування товарних ресурсів внутрішнього ринку, структуру і стандарти споживання, імпортна діяльність забезпечує багатомільйонну зайнятість у країні, втягуючи у свою орбіту всілякі шари українського
