При імпорті товарів, робіт і послуг виникають валові витрати за сумою їхньої договірної (контрактної) вартості. При цьому тут можливе неспівпадання звітних періодів щодо відображення валових витрат і податкових зобов'язань [2,10].

Валові витрати відображаються за першою подією: попередньою оплатою підприємством вартості замовлених у іноземних постачальників товарів, робіт і послуг або за фактичним отриманням товарів, робіт і послуг до оплати їхньої вартості.

Податкові зобов'язання з ПДВ при попередній оплаті вартості замовлених у іноземних постачальників товарів не виникають. Вони відображаються лише у тих випадках, коли першою подією є надходження від них товарів; при імпорті робіт чи послуг податкові зобов'язання виникають за першою подією: попередньою оплатою робіт (послуг) чи їх фактичним отриманням.

Право на податковий кредит виникає не в момент попередньої оплати вартості імпортованих товарів чи їх фактичного отримання від іноземних постачальників, а за датою оплати податкових зобов'язань Із ПДВ, що виникли при імпортних операціях із надходження товарів.

Часто при імпорті товарів підприємства не можуть сплатити податкові зобов'язання з ПДВ у день оформлення вантажної митної декларації чи акта про виконані роботи. У такому випадку вони видають митним органам податковий вексель, який дає право на відстрочення податкових зобов'язань, оскільки зазначена у ньому сума ПДВ включається до податкових зобов'язань за датою, коли він має бути погашений. Що ж до податкового кредиту з ПДВ, нарахованого за вартість імпортованих товарів, то у цьому випадку право на нього виникає у підприємства в наступному звітному періоді. Вексель можна оформити не на всі товари, а лише на такі, які не є підакцизними або не включені в товарні групи 1-24 Гармонізованої системи опису і кодування товарів.

Якщо ж підприємство провело дострокову оплату податкового векселя, сплачена сума в цьому ж періоді включається до податкового кредиту. Проте так само в цьому ж звітному періоді треба відобразити і податкові зобов'язання, хоч строк погашення податкового векселя ще міг не настати.

Важливим моментом в обліковому забезпеченні імпортних операцій є відображення акцизного збору за підакцизними товарами. Платниками акцизного збору в зовнішньоекономічних відносинах є будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, в т.ч. алкогольні напої та тютюнові вироби, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій, а також українські виробники алкогольних напоїв і тютюнових виробів та замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах. При цьому за алкогольними напоями та тютюновими виробами необхідно додатково оплатити вартість марок акцизного збору, які слід наклеїти на пляшки чи пачки сигарет.

Імпортний акцизний збір обчислюється від митної вартості товарів (продукції), які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи із частковою оплатою, митної вартості алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпортовані, а також митної вартості продукції, яка повертається на митну територію України із зони митного контролю (магазинів безмитної торгівлі), перерахованої у валюту України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату митного оформлення товарів (продукції), з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів. За більшістю товарів, що ввозяться в Україну, встановлено тверді ставки акцизного збору, тому їхня митна вартість практично не впливає на його суму. У той же час за окремими товарами існують відсоткові ставки акцизного збору (наприклад, ювелірні вироби), за якими він залежить саме від митної вартості товарів.

Обчислення імпортного акцизного збору здійснюється за даними вантажної митної декларації, в якій треба задекларувати товари, що ввозяться в Україну, за відповідним кодом, який є ознакою підакцизних товарів.

Акцизний збір за імпортованими товарами включається до валових витрат підприємства та в подальшому до його валових доходів, на відміну від акцизного збору за вітчизняними товарами, за якими він у складі валових витрат та доходів у податковому обліку не відображається, хоч і входить до первинної вартості товарів, відтак валових доходів (виручки від реалізації - у фінансовому обліку).

1.3. Регулювання імпортних операцій

Імпорт певних товарів може бути заборонений або обмежений для захисту здоров'я і добробуту споживачів або флори і фауни країни. З іншого боку, імпорт можуть обмежувати для досягнення економічних цілей, наприклад, для захисту вітчизняних виробників від конкуренції або для захисту інтересів експортерів з певних країн [8,61]…

Імпорт можна обмежувати через митні тарифи. Чим вищі митні тарифи, тим вищою, буде ціна імпортованого товару. Якщо мито буде дуже високим, це може змусити імпортера відмовитися від ввезення товару.

Для імпортера важливо заздалегідь знати всі ставки ввізного мита і своєчасно одержувати інформацію про зміни в ставках ввізного мита.

іншими засобами. Ці інші засоби можна об'єднати під назвою «нетарифні обмеження імпорту».

На практиці використовується багато нетарифних засобів, але їх можна на звести до кількох типових ситуацій:

· кількісні обмеження, квоти і ліцензування імпорту;

· дискримінація іноземних підприємств, які бажають продавати товари (роботи, послуги) для державних потреб;

· стандарти, в тому числі заходи, націлені на захист здоров’я і життя людей, тварин і навколишнього середовища;

· митні процедури;

· виняткові засоби захисту внутрішнього ринку:

· антидемпінг;

· компенсаційні заходи;

· спеціальні заходи.

Кількісні обмеження, квоти і ліцензування імпорту.

Деякі товари