Вкрай необхідне реформування солідарної системи пенсійного забезпечення, спочатку запровадити добровільну систему пенсійного страхування, а створивши інформаційно-технічну базу, запровадити обов’язкову накопичувальну систему пенсійного страхування. Мінімальний розмір пенсій має відповідати прожитковому мінімуму та необхідно скасувати обмеження їхніх максимальних розмірів.

Потребує суттєвого удосконалення діюча система пільг та допомоги, яка є надто розгалуженою, фінансово необґрунтованою, значною мірою декларативною, непрозорою та соціально несправедливою: порядок надання пільг регулюється понад 40 нормативно-правовими актами. Згідно з діючим законодавством налічується близько 30 пільгових категорій і понад 20 різних видів пільг. Пільги набули настільки широкого поширення, що на кожного мешканця країни припадає більше одного випадку використання пільг. Розрахунки Міністерства фінансів України вказують на те, що діюча система пільг орієнтована здебільшого на забезпечене населення – якщо на одного бідного в середньому припадає 8,2 грн. на місяць у вигляді пільг, то на одного небідного – відповідно 19,1 грн. Як наслідок – пільги, допомоги та субсидії поглиблюють диференціацію в доходах.

Неефективною на сьогодні є система адресної соціальної допомоги, для чого необхідно забезпечити:

· диференціацію максимального рівня допомоги для різних категорій населення, зниження максимального рівня допомоги для працездатних верств населення та підвищення максимального рівня допомоги для соціально вразливих верств населення, передусім бідних сімей з дітьми за умови одночасного стимулювання зайнятості батьків;

· посилення адресності соціальних виплат, що потребує вдосконалення методики визначення права сім'ї на адресну допомогу, законодавчого врегулювання критеріїв оцінки рівня життя претендентів на адресну допомогу, створення єдиної бази даних отримувачів усіх видів соціальної допомоги, поліпшення поінформованості населення стосовно права на отримання адресної допомоги, перевірки реального рівня життя претендентів на соціальну допомогу;

· активізацію виявлення нужденних, передусім серед неблагополучних сімей з дітьми, уніфікацію видів соціальної допомоги, зведення їх до однієї адресної виплати з пріоритетним призначенням адресної допомоги окремим категорій; відповідно до цього необхідно реформувати систему субсидій на житлово-комунальні послуги і паливо, переорієнтувати її на єдину адресну виплату;

· запровадження моніторингу оцінки ефективності дії інституту адресної допомоги, забезпечення оптимального співвідношення між державними витратами на соціальні цілі та змінами ситуації з бідністю.

3.2 Рекомендації щодо поповнення місцевого бюджету та шляхи зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування

Проаналізуємо дохідну частину в бюджеті по м. Івано-Франківська за 2003р. Власні доходи бюджету м. Івано-Франківська складають 13,02 % усіх доходів бюджету міста. Найвагоміші надходження: від земельного податку – 2,4%, місцевих податків та зборів – 2,7% доходів бюджету, збори та інші неподаткові доходи – 5,42% (штрафи, фінансові санкції, реєстраційні й ліцензійні збори), податок з власників транспортних засобів – 0,77% доходів бюджету м. Івано-Франківська. Інші податки та збори, а також доходи від управління комунальною власністю не забезпечують будь-якого значного надходження до бюджету.

Власні доходи бюджету формуються в основному за рахунок невеликої частки загальнодержавних податків і зборів, які закріплені за відповідними бюджетами.

До бюджету міста надходить частка ресурсних податків (20% лісового доходу, 20% плати за воду, 70% надходжень фонду охорони навколишнього середовища), суми від перевищення розрахункового фонду споживання, та різні збори і не податкові доходи.

Таблиця 3.2.1

Структура дохідної частини бюджету по м. Івано-Франківськ за 2003-2005рр

Вид податку | 2003 | 2004 | 2005

Фактично надійшло, тис.грн. | Пито-ма вага в заг. сумі дохо-дів, % | Фактично надійшло, тис.грн. | Пито-ма вага в заг. сумі дохо-дів, % | Фактично надійшло, тис.грн. | Пито-ма вага в заг. сумі дохо-дів, %

Власні та закріплені доходи | 1074,2 | 7,24 | 2481 | 16,97 | 2916 | 13,02

Місцеві податки та збори | 355,5 | 2,4 | 637 | 4,36 | 614 | 2,74

Надходження дивідендів––––––

Надходження коштів від приватизації майна | 29,6 | 2,0 | 157 | 1,07 | 34 | 0,15

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Податок на промисел | 3,9 | 0,26 | 6 | 0,001 | 21,0 | 0,09

Лісовий дохід––––––

Державне мито | 33,9 | 2,29 | 113 | 0,9 | 157 | 0,7

Плата за воду | 16,3 | 1,1 | 31 | 0,21 | 18 | 0,08

Податок із власників транспортних засобів | 56,5 | 0,38 | 172 | 1,17 | 172 | 0,77

Надходження сум від пере-вищення розрахункового фонду споживання | 0,7 | 0,004 | 16 | 0,1– | 0,00

Плата за землю | 376,9 | 2,54 | 1003 | 6,9 | 537 | 2,4

Збори та інші неподаткові доходи | 192,9 | 1,3 | 261 | 1,8 | 1215 | 5,42

Плата за спецвикористання надр

Фонд охорони навко-лишнього середовища | 0,00 | 0,0 | 33 | 0,14

Інші надходження | 8,0 | 0,05 | 65 | 0,44 | 115 | 0,51

Регулюючі доходи,

В т.ч.: | 10537,7 | 71,11 | 7866 | 5381 | 4662 | 20,83

ПДВ | 6668,3 | 45,0 | 4922 | 33,67

Податок із прибутку | 2977 | 20,09 | 19,04 | 13,02 | 36 | 0,16

Акцизний збір | 41,3 | 0,28 | 23 | 0,16

Прибутковий податок із громадян | 851,1 | 5,74 | 10,17 | 6,96 | 46,26 | 20,67

Кошти отримані, в т.ч.: | 1856,9 | 12,53 | 4155 | 28,42 | 13016 | 58,16

Кошти, отримані за взаєм-ни--ми розрахунками, позич-ки | 469,1 | 3,16 | 4155 | 28,42 | 28,07 | 12,54

Дотації із державного бюджету | 1387,8 | 9,37 | 10209 | 45,62

Усього доходів | 14818,8