Кошторис складають на основі виробничої програми підрозділу та відповідної нормативної бази, а також цін і тарифів на ресурси. Структурно він може будуватися за статтями й елементами витрат.

Кожний із цих аспектів побудови кошторису має свої позитивні сторони і призначення. Постатейний кошторис дає змогу узгодити його з кошторисом непрямих витрат (загальновиробничими витратами), а також калькуляціями на окремі вироби підрозділу. Побудова його за елементами витрат показує їх ресурсну структуру, матеріало-, зарплато- і капіталомісткість виробництва і, що важливо, дає змогу чіткіше ув'язати витрати підрозділу (цеху) в цілому з витратами його структурних одиниць (дільниць, робочих місць), оскільки останнім плануються лише окремі їх елементи. Шахматна форма кошторису, у якій витрати групуються постатейно і поелементно, є більш інформативною. На її основі досить легко розподілити всі витрати на змінні та постійні, що є необхідною умовою надання кошторису властивості гнучкості при поваріантних обчисленнях і визначенні планових витрат на фактичний обсяг виробництва.

Кошти з бюджету на утримання Івано-Франківського відділу житлових субсидій та виконання Програми надання населенню субсидій виділяється на підставі затвердженого кошторису витрат (Додаток В).

Кошторис витрат – основний плановий і фінансовий документ, який визначає обсяги, цільові напрямкита поквартальний розподіл коштів, що віділяються з бюджету на утримання установи. Передбачені у кошторисі асигнування є граничними і витрачання коштів бюджету понад ці суми не дозволено.

Формування єдиного кошторису доходів та видатків відділу здійснюється на підставі показників лімітної довідки про бюджетні асигнування на наступний рік, яку надсилає міський фінансово-управлінський відділ. Уцій довідці квазується загальний зміст фінансування з бюджету на наступний рік за відповідним розділом бюджетної класифікації.

Зміни до затвердженого кошторису і штатного розкладу у процесі їх виконання можуть вноситися лише з дозволу вищої організації, яка затвердила кошторис і штатний розклад.

2.4 Динаміка фінансування та нарахування житлових субсидій у 2003-2005рр.

Субсидіювання – передача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги. Субсидія може бути цільовою (на конкретні видатки) і знеособленою. Вона не пов'язується безпосередньо з фінансовим станом бюджету, який її отримує.

Відповідно до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995р. № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997р. № 1050 зі змінами та доповненнями), субсидія розраховується з огляду на кількість зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Вона призначається (за деякими винятками) уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу (ЖБК), власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації. Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), враховуючи останні 6 місяців перед зверненням на термін 6 місяців (у деяких випадках - на 12 місяців).

Субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах норм споживання з урахуванням пільг, що надаються відповідно до чинного законодавства і обсягом визначеного урядом обов'язкового відсотка платежу (20% або 15%).

Якщо у житловому приміщенні зареєстровані й проживають тільки пенсіонери та інші непрацездатні громадяни або у складі зареєстрованих є неповнолітні діти, інваліди першої та другої групи і середньомісячний сукупний доход на одного прописаного у житловому приміщенні не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (нині прожитковий мінімум становить 423 грн., 50% - 211,50 грн.), то за умови призначення житлової субсидії громадяни сплачують 15% їх середньомісячного доходу.

В інших випадках громадяни сплачують 20 відсотків.

Для оформлення субсидії заявникам необхідно надати спеціалісту по субсидіях в ЖЕК за місцем (реєстрації):

- заяву на отримання житлової субсидії (бланк у спеціаліста по субсидіях);

- довідка про склад сім'ї та розмір плати за житлово-комунальні послуги;

- довідки про доходи за шість попередніх місяців (кожного з зареєстрованих у житлі);

- довідку про розмір земельної ділянки.

При собі необхідно мати:

- паспорти;

- пенсійне посвідчення (пенсіонерам);

- трудові книжки для непрацюючих членів сім'ї;

- розрахункові книжки за комунальні послуги, електроенергію та теплопостачання про фактичну оплату за житлово-комунальні послуги за попередній період;

- медичні висновки ЛКК (при необхідності).

В залежності від конкретних обставин слід надавати на вимогу спеціаліста по субсидіях й інші документи для встановлення права на одержання субсидії.

Призначається субсидія з початку місяця, в якому було подано заяву, за умови надання комплекту необхідних документів протягом місяця з дня подачі заяви.

По закінченні терміну призначення субсидії повний комплект документів збирається знову.

У разі заборгованості з платежів за житлово-комунальні послуги субсидії призначаються за умови укладення громадянином з підприємством-надавачем житлово-комунальних послуг договору про реструктуризацію заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги.

Проаналізуємо стан економіки та субсидіювання за останні роки.

Слід зазначити, що діючий з 1999 року граничний рівень ціни на природний газ та тарифів на транспортування і постачання природного газу для населення складав 185 гривень за 1000 кубічних метрів і не змінювався протягом шести років. У 2005 році індекс номінальної середньомісячної зарплати зріс до 350 відсотків у порівнянні з 2000 роком, індекс цін виробників промислової продукції за цей період зріс до 194 відсотків. Тобто, протягом зазначеного періоду зростання цін на природний газ для побутових потреб населення не відбувалось, а темпи зростання