Курсова робота

Планування собівартості продукції по виробництву ковбасних виробів потужністю 3,7 тони за зміну.

Зміст

Вступ 1

1. Поняття та види собівартості продукції. 3

2. Класифікація витрат. 5

3. Мета та завдання розробки плану собівартості продукції. 7

4. Планування матеріальних і енергетичних витрат. 9

5. Планування витрат на оплату праці. 14

6. Складання планової калькуляції. 16

Висновок 21

Список використаної літератури 22

Вступ

Практика господарювання на ринкових засадах підтверджує ту незаперечну істину, що ефективність будь – якої виробничо – господарської та комерційної діяльності залежить передусім від компетентності та творчої активності управлінських кадрів, достатньо глибокого знання ними конкретної економіки, законодавчої бази й соціальних аспектів господарювання .

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльності. Основні завдання, що вирішуються в процесі планування такі:

- виявлення напрямів розвитку споживчого попиту на продукцію;

- забезпечення стійкого збалансованого росту виробництва в цілому по підприємству та його підрозділах;

- збільшення прибутку та рентабельності виробництва;

- підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок поліпшення якості, освоєння нових видів продукції, зниження цін;

- орієнтація всіх структурних підрозділів підприємства на досягнення високих кінцевих результатів.

Кожний підприємець повинен чітко знати сильні й слабкі сторони свого підприємства вміти правильно спланувати його роботу.

В умовах ринкової економіки плани мають на меті отримання прибутку і називаються вони бізнес – планами.

Бізнес – план – це специфічний плановий документ підприємницької діяльності, в якому відображена система доходів і дій, спрямованих на одержання прибутку. Він містить опис всіх основних ефектів майбутнього комерційного проекту і є джерелом інформації для зацікавлених осіб, інвесторів, банкірів, органів місцевого управління і т. п.

Постійна мінливість ринкового середовища зумовлена необхідність застосування стратегічного підходу до системи господарювання на підприємстві. За своїм змістом стратегія є довгостроковим плановим документом результатом стратегічного планування.

Стратегічний план – це сукупність взаємоузгоджених заходів і дій, що відображають довгострокові цілі та основні напрямки діяльності з обґрунтуванням ресурсного забезпечення.

Складання середньо – та короткострокових планів належить до тактичного планування.

Тактичний план відрізняється від стратегічного метою розробки, змістом, часом, охопленням сфер впливу. Тактичні плани деталізують стратегічні з урахуванням змін ринкових умов мікро – і макро середовища, вони розробляються на термін до 1 року.

Оперативне планування є, з одного боку, завершальною ланкою в системі планування діяльності підприємства, а з іншого – засобом виконання довго - , середньо – та короткострокових планів, основним важелем важелем поточного управління виробництвом

1. Поняття та види собівартості продукції.

Ефективність роботи будь-якого підприємства значною мірою визначається рівнем собівартості продукції.

Собівартість продукції – це грошовий вираз затрат на виготовлення продукції, предмети і засоби праці "сировина і матеріали, амортизація основних фондів, паливо", оплата праці, послуг інших підприємств, витрат на управління та обслуговування виробництва, реалізацію продукції.

Собівартість - важливий економічний показник при обґрунтуванні і виборі найбільш ефективних варіантів розміщення підприємства, форм відтворення основних фондів, впровадження нової техніки і технології, методів управління та його організаційних структур.

Собівартість продукції, як найважливіший інструмент виміру рівня затрат суспільної праці, є основою для формування та вдосконалення цін, визначення національного доходу, прибутку, рентабельності та інших фінансових показників.

Залежно від часу розрахунку розрізняють:

- планову собівартість, яку визначають перед початком планового

періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси,

що склались на момент складання плану;

- фактичну собівартість, яка відображає фактичні витрати на

виготовлення продукції;

- нормативну собівартість, що відбиває витрати на виробництво та

реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат

ресурсів;

- кошторисну собівартість, яка характеризує витрати на окремий вибір

або замовлення, що виконується в разовому порядку.

Залежно від обсягу витрат, що входять до собівартості, розрізняють цехову, виробничу і повну собівартість. Цехова собівартість об'єднує витрати на виробництво продукції в межах конкретного цеху.

Виробнича собівартість - це витрати підприємства, пов'язані з процесом виробництва продукції. Повна собівартість включає виробничу собівартість і поза виробничі (комерційні витрати), пов'язані з реалізацією продукції.

За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість місячну, квартальну, річну.

На підприємствах обчислюється собівартість валової, товарної та реалізованої продукції. Собівартість валової продукції, як показник застосовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких не є стабільною величина залишків незавершеного виробництва. Собівартість товарної продукції характеризує загальні витрати на виробництво всієї продукції. Собівартість реалізованої продукції, яка відрізняється від собівартості товарної продукції величиною змін собівартості залишків продукції на початок і кінець планового періоду, які призначені до реалізації і знаходяться на складі підприємства або в дорозі до споживача.

2. Класифікація витрат.

Витрати, пов'язані з виробництвом і збутом (реалізацією) продукції групують за економічними елементами та статтями калькуляції.

Поелементні витрати - це економічно однорідні види витрат, які мають єдиний економічний зміст і є первинними. Виділяються елементи витрат предметів праці (сировина, матеріали, паливо, енергія всіх видів придбані зі сторони ), знарядь праці (амортизаційні відрахування); затрати живої праці (оплата праці з відрахуванням на соціальна заклади); інші втрати (кошти непов'язані безпосередньо з процесом виробництва). Незалежно від місця виникнення до кожного елемента витрат входять однорідні за своїм складом витрати. Наприклад, до елемента (витрати на оплату праці) входить оплата праці всіх категорій виробничого персоналу.

Витрати за статтями калькуляції - це витрати не окремі види продукції, а також витрати на основне і допоміжне виробництво.

Статті калькуляції комплексні, охоплюють кілька елементів витрат і групуються за економічним призначенням. Так до складу статті (сировина і основні матеріали ) включають вартість сировини і матеріалів, що входять до складу виробленої продукції, вартість закуповлюємих матеріалів які використовуються в процесі виробництва для забезпечення нормального технологічного процесу.

Склад