Основними витратами першої групи (див. рис. 5, поз. А) є: виробничі витрати, витрати на оплату праці, суми внесків на соціальні заходи, додаткове пенсійне забезпечення (пенсійний план), витрати пов'язані з поліпшенням основних фондів і благодійні витрати (з урахуванням обмежень); суми внесених податків і зборів (за винятком податку на прибуток, податку на нерухомість, ПДВ по придбаних товарах); витрати на розвідку та розробку корисних копалин:

суми безнадійної заборгованості (за умови її нестягнення); а також деякі інші витрати та окремі витрати групи 3.

Витрати другої групи — придбання, будівництво, реконструкція, модернізація, ремонт та інші види поліпшення основних фондів: витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин; вартість торгових патентів: здійснення прямих інвестицій; виплати дивідендів; утримання вищестоящих органів (об'єднань); суми штрафів та неустойки (чи пені).

До третьої групи відносяться витрати на: забезпечення працівників спецодягом і продуктами харчування (за переліком Кабінету Міністрів України); науково-технічне забезпечення господарської діяльності; гарантійний ремонт чи заміну товарів, представницькі витрати. сплату відсотків за борговими зобов'язаннями (у межах встановлених обмежень); страхування виробничих та фінансових ризиків; відрядження; утримання і експлуатацію соціальної інфраструктури платника податку: окремі інші витрати.

Необхідно відмітити і новий елемент валових витрат — валові внески працівників на додаткове пенсійне забезпечення (пенсійний план). Вони відносяться до складу валових витрат платника податку на прибуток у розмірі не більше 15 відсотків сукупного доходу працівника. Такі внески не оподатковуються податком з доходу громадян при їх відрахуванні, але включаються до доходів працівника у разі їх виплати.

Крім цього, до валових витрат включається різниця балансової вартості основних груп виробничих запасів за умови, коли їх вартість на початок звітного кварталу є більшою, ніж на кінець кварталу. Слід зазначити, що в системі оподаткування прибутку підприємств запроваджено новий порядок визначення амортизації. Він передбачає віднесення на зменшення податкової бази витрат на придбання, виготовлення чи поліпшення основних фондів шляхом нарахування амортизаційних відрахувань з моменту здійснення таких витрат, а не з моменту введення основних фондів у експлуатацію.

Основні фонди поділено на такі групи: будівлі . споруди та передавальні пристрої (1); автомобільний транспорт, меблі, прилади та інструменти, електронно-обчислювальні машини (2); будь-які інші фонди, які не включені до 1-ої і 2-ої груп (3). Норми амортизації встановлено у відсотках до балансової вартості кожної з груп у розмірах відповідно: 1,25; 6,25: 3,75 відсотків в розрахунку на квартал.

Платник самостійно приймає рішення щодо застосування прискореної амортизації основних фондів 3-ої групи за умови, коли ціни на його товари (продукцію) не встановлюються державою. Облік балансової вартості ведеться по кожному виду фондів групи 1, а груп 2 і 3 — за сукупною балансовою вартістю відповідної групи.

До валових витрат платники мають право віднести і частину фактичних витрат на проведення поточного і капітальної о ремонту та інших видів поліпшення основних фондів у розмірі, що не перевищує( 5 відсотків їх сукупної балансової вартості на початок звітного року. Ставка податку на прибуток встановлена у розмірі 30 відсотків і є єдиною для всіх платників, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, -за окремими винятками.

Платники податку, які здійснюють виплату юридичній чи фізичній особі у зв'язку з виграшем їх у лотерею (за винятком державних грошових лотерей), казино, в інших громадських місцях (домах) зобов'язані утримувати у вигляді податку та вносиш до бюджету 30% суми такої о виграшу за рахунок цієї суми. Загальний порядок визначення податку на прибуток зображений на рис.6.

Поряд з цим, у механізмі справляння податку на прибуток враховано особливості окремих платників.

Нерезиденти — юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави. Основними доходами нерезидентів, які отримані з джерел їх походження в Україні є отримані відсотки, оплачені резидентом дивіденди: лізингова (орендна) плата: доходи від здійснення спільної діяльності. отримані від продажу нерухомою манна, у вигляді благодійних внесків, виграшів у гральному бізнесі: винагороди за здійснення освітньої, культурної, спортивної діяльності, а також брокерської, комісійні або агентські: внески та премії від страхування або перестрахування ризиків: прибуток від здійснення операцій з цінними паперами: інші доходи.

В інших випадках доходи нерезидентів оподатковуються у джерел їх виплати за такими ставками:—

від володіння корпоративними правами (дивідендами) резидентів: страхування ризиків (в тому числі життя), надання рекламних послуг, придбання цінних паперів за кошти на біржовому ринку (процентні облігації чи процентні казначейські зобов'язання), доходи по безпроцентних (дисконтних) облігаціях чи казначейських зобов'язаннях — 30%:—

від перестрахування ризиків (в тому числі страхування ризиків життя на території України) та ризиків резидентів (за межами України), при поверненні доходу нерезиденту (репатріації") — 15 відсотків.

Оподаткування здійснюється у джерел віники її доходів і за рахунок таких виплат. Перерахування податку до бюджету проводиться до/ або разом із здійсненням виплат.

Нерезиденти. які здійснюють підприємницьку діяльність на території України через постійні представництва, оподатковуються в загальному порядку.

2. Виробники сільськогосподарської продукції (крім підприємств, основною діяльністю яких є виробництво та реалізація продукції квітково-декоративного рослинництва, хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, тощо). Вони сплачують податок на прибуток за підсумками звітного податкового року в загальному порядку, починаючи з підсумків діяльності за 1998 рік. При цьому валові доходи і витрати цих підприємств підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції.

Одночасно підприємства виробники сільськогосподарської продукції зменшують суму нарахованого податку на суму