першої можуть бути враховані, наприклад, на стадії створення та розвитку підприємства.
Слід виділити такі типи дивідендної політики AT:
Ю політика постійних виплат, згідно з якою AT платить дивіденди, що дорівнюють постійному відсотку його прибутку;
Ю політика регулярних дивідендів, яка полягає у виплаті регулярних, стійких дивідендів;
Ю політика поступового збільшення дивідендів;
Ю політика екстра-дивіденду, застосовуючи яку AT поділяють дивіденд на дві частини: регулярний дивіденд та екстра-дивіденд, який виплачується за сприятливих обставин;
Ю виплата дивідендів акціями.
На розмір дивідендів можуть впливати такі заходи акціонерного товариства, як подрібнення або консолідація акцій та викуп акцій. У разі викупу акціонерним товариством своїх акцій акціонери повинні знати, що не зобов'язані їх продавати.
Взагалі єдиного підходу до формування дивідендної політики немає. Кожне акціонерне товариство обирає свою політику виходячи зі стану справ, прибутковості, етапу розвитку, складу акціонерів та інших особливостей. Для вітчизняних підприємств найкращим, очевидно, є вибір другого та третього типів дивідендної політики. Застосування першого типу недоцільне, бо прибуток українських підприємств може змінюватися в досить широких межах, а зменшення дивідендів не бажане для AT. Метод виплати дивідендів акціями призводить, по суті, до подрібнення акцій, не змінюючи загальної суми дивідендів, що будуть виплачуватися у майбутньому.
Дивіденд – один із чинників привабливості акцій для дрібних потенційних інвесторів. Якщо ж дивіденди не виплачуються, це гальмує залучення широкого загалу людей до процесу інвестування в цінні папери.
Основною метою вкладення вільних коштів є отримання доходу на інвестований капітал. Купляючи акції, інвестор хоче отримувати дивіденди, а також (в основному це власники великих пакетів акцій) прагне права власності на частину AT та участі в управлінні ним.
Рішення про виплату акціонерам частини прибутку у вигляді дивіденду приймається на зборах AT за підсумками діяльності за період. Після відрахування податків, зборів та інших платежів отримується прибуток до розподілу, який AT може використати по-різному, зокрема й на формування спеціального фонду дивідендів.
Треба звернути увагу на те, що в Україні виплата дивідендів нерезидентам може проводитися тільки із прибутку, що залишається в розпорядженні емітента після оподаткування, тоді як резидентам дивіденди можуть виплачуватися незалежно від результатів діяльності (п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"). Для них розподілу як дивіденди може підлягати як прибуток звітного та минулих звітних періодів, так і кошти фондів економічного стимулювання та кошти фондів спеціального призначення.
Особливістю оподаткування дивідендних виплат в Україні є те, що AT повинне перерахувати податок у розмірі 30% від нарахованої суми для резидентів та 15% – для нерезидентів до або одночасно з виплатою дивідендів. Отже, навіть за відсутності об'єкта оподаткування податком на прибуток AT є платником податку на дивіденди з наступним його заліком у податок на прибуток. Може виникнути ситуація, в якій податок на дивіденди перевищить суму нарахованого податку на прибуток, що вплине на сплату податку на прибуток у наступних податкових періодах.
Одним із заходів для залучення іноземних інвесторів в Україну є зниження ставки оподаткування дивідендів для нерезидентів. Якщо раніше вони отримували 59,5% нарахованої суми дивідендів, то з 1 червня 1999 року отримують 85%.
Нарахування та виплата дивідендів, а також сплата податку проводиться таким чином:
Ю нараховуються дивіденди разом із податком, нараховується податок на дивіденди;
Ю отримується в банку сума до виплати, одночасно перераховується до бюджету податок на дивіденди;
Ю перераховуються дивіденди юридичним особам та виплачуються дивіденди фізичним особам.
Незважаючи на загальний важкий стан підприємств України, значна частина акціонерних товариств отримує прибуток та має можливість виплачувати дивіденди. Так, за підсумками 2007у найбільше в СНД хімічне підприємство концерн "Стирол" направив на виплату дивідендів 5,6 млн. грн.; АСК "Укррічфлот" – 5 млн. грн., або 0,80 грн. на акцію; Запорізький залізорудний комбінат – 4 млн. грн., або 0,053 грн. на акцію; ДАЕК "Запоріжжя-обленерго" – 623 тис. грн., що становить 10% чистого прибутку (ЧП), або 0,0035 грн. на акцію; ВАТ "Дніпрообленерго" – 600 тис. грн., що становить 5% ЧП; ДАЕК "Західенерго" – 499 тис. грн., або 10% ЧП; ЕК ВАТ "Полтава-обленерго" – 275 тис. грн., або 0,11 грн. на акцію; ВАТ "Нафтохімія Прикарпаття" – 196,4 тис. грн., що дорівнює 5% ЧП; фармацевтична фірма "Здоров'я" *- 180 тис. грн.; ВАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" – 555 тис. грн., або 13% ЧП; АППБ "Аваль" – 135 тис. грн.
Досить часто подаються дані про розмір дивідендів, які припадають на одну акцію або на один інвестиційний сертифікат, як це прийнято у світовій практиці. Наприклад, за підсумками діяльності ТОВ "Дружківський метизний завод" виплачував у 2006і 0,027 грн. на акцію; ЗАТ "Харківська бісквітна фабрика" – 0,65 грн. на акцію; ВАТ "Спектр" – 0,06 грн. на акцію;
ВАТ "Роменський молочний комбінат" – 1,00 грн. на акцію; ВАТ "Одеса-газ" – 1,02 грн. на акцію; ЗАТ ІФ "Олбі-Інвест" – 1,12 грн. на інвестиційний сертифікат.
За підсумками 2007 до фонду виплати дивідендів ВАТ "Сумигаз", наприклад, планує спрямувати 5% чистого прибутку; пивзавод "Рогань" – 10%; ДАЕК "Закарпаттяобленерго" – 13,2%; ВАТ "Кримський содовий завод" – 25 %.
Аналіз викладеного вище, а також загальний стан українських підприємств, гостра потреба останніх у прямих інвестиціях дають змогу вважати доцільним та оптимальним розподіл як дивіденди 5-10% чистого прибутку.
Акціонерні товариства, які прийняли рішення про виплату дивідендів, мають багато проблем. По-перше, після прийняття такого рішення на зборах акціонерів необхідно опублікувати цю інформацію. Виникає запитання: де публікувати? Найзручнішим для акціонерів є розсилання письмових повідомлень, але для AT, що мають