Сучасні проблеми розвитку грошового ринку в Україні переходять з площини інституційного становлення, пов'язаного з розвитком ринкового середовища, яке поступово стає все більш чутливим та прогнозованим для впливу ринкових методів регулювання в площину ринкового регулювання.

ВИСНОВКИ

Отже, після всього вищесказаного можна зробити висновок, що грошовий ринок є однією з найбільш суперечливих, але в той же час однією найбільш цікавих тем. Різні провідні економісти постійно намагаються висунути нові теорії з приводу регулювання і рівноваги на грошовому ринку. Грошовий ринок — це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля і продаж грошей, формується попит, пропозиція і ціна на цей товар. На ньому здійснюються певні операції між суб’єктами грошового ринку. Ринок складається з сукупності грошових потоків за рахунок існування яких він функціонує.

Грошовий ринок поділяється на ринок грошей та ринок капіталів. Існує декілька основних теорій обґрунтування попиту і пропозиції грошей. Особливості кожної з теорій, що до трансмісії кредитно-грошової політики полягають:

Сучасний монетаризм:

- приріст грошової маси більше приросту номінального доходу;

- швидкість обігу грошей має бути незмінно;

- виробництво не залежить від грошової політики;

- грошова політика пов’язана тільки з інфляцією;

- пропозиція грошей відбувається екзогенно;

- державна інтервенція в господарство не бажана;

- мета – постійний низький темп зростання грошей і цін відповідно до обсягів ВВП.

Кейнсіанські теорії:

- приріст грошей призводить до приросту доходу(зв’язок не прямий); - зміна цін являє інституційну залежність; - державна інтервенція необхідна - цілі – зростання виробництва, зайнятість, позиція міжнародного платіжного балансу. Виходячи зі стислого огляду теорій попиту на гроші, ми можемо дійти висновку, що у найзагальнішому вигляді попит на гроші є функцією ряду чинників: *

рівень цін. Їх номінальні значення на певний момент визначають стартовий обсяг попиту на гроші. Інфляційні очікування стимулюють зниження попиту на гроші - власники грошей у своєму намаганні уникнути можливих втрату результаті знецінення грошей вдаються до спроб трансформації грошей в інші види активів; * інтенсивність товарно-грошового обігу або інтенсивність здійснення укладених угод. Чим вище ділова активність, тим більше випускається продукції, тим більшим є попит на гроші; *

схильність суб'єктів економіки до заощаджень у всьому можливому їх розмаїтті. Суб'єкти економіки, віддаючи перевагу іншим видам активів (і матеріальним і нематеріальним) , зменшують попит на гроші; *

формування попиту на гроші, який базується на пошуку певного співвідношення поміж функціями грошей з тим, аби знайти його оптимальний обсяг і структуру. Тобто сформувати такий рівень і структуру попиту на гроші, який би дозволив максимізувати приріст багатства. Основний сенс грошового мультиплікатора полягає в тому, що він примножує в кратно разів кількісні параметри грошової маси Рівновага на грошовому ринку забезпечується завдяки дії механізму державного регулювання. Важливо відзначити, що інституцією, яка здійснює грошово – кредитне регулювання в Україні, є НБУ – незалежний фінансово – економічний орган, який не підпорядкований ні Президенту, ні Кабінету Міністрів, ні Верховній Раді. НБУ проводить незалежну грошову (монетарну) політику. Постанови, положення та інші нормативні акти щодо регулювання грошового готівкового і безготівкового обігу приймає і затверджує Правління НБУ. Рішення Правління НБУ не потребують окремого затвердження в органах державної влади. НБУ координує діяльність банківської системи України та грошового ринку в цілому. У формуванні в Україні ефективної і стимулюючої грошової системи потрібна не лише злагоджена і цілеспрямована взаємодія усіх ланок господарсько-управлінського механізму а й:

- глибокі знання, вміння і навички формування сучасних паперово – кредитних грошових систем і подолання інфляційних загроз;

- належне розуміння переваг досягнення конвертованості гривні;

- втілення у життя антизатратного і антиінфляційного механізму економічного зростання;

- аналіз форм і методів успішних грошових реформ і його використання в процесі наступного вдосконалення грошового обігу.

Слід створити таку грошово – кредитну систему, яка б застерігала від помилкових дій у сфері регулювання грошового обігу на основі гривні. При цьому історичний досвід грошового обігу в Україні і нинішнє державотворення мають прискорити остаточний вибір способу суспільного поступу і допомогти нашому суспільству остаточно обрати такий суспільно – політичний лад, у якому взаємодія суб’єктів господарського життя спиратиметься на засади добросовісної конкуренції, а гривня на повну потужність свого невичерпаного потенціалу запрацює на економіку і добробут громадян.

Таким чином для того, щоб Україна вийшла з тяжкої економічної кризи потрібно запроваджувати різноманітні ряди заходів, серед яких значне місце потрібно відвести і проблемам становлення і регулювання грошового ринку.

Досвід зарубіжних країн показує, що перехід до ринкових відносин повинен бути системним. Для його нормального регулювання треба використовувати весь комплекс можливих заходів, здійснити докорінну перебудову грошової системи. Усе це має бути тісно пов’язане із заходами, передбаченими програмами рівноваги економіки та діяльності кредитно-грошової політики. Без такого комплексного підходу діяльність НБУ не дасть позитивного результату.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. Київ. Феміна. 1996 - 64 с.

2. Закон України «Про Національний банк України»// ВВР № 14, 2000

3. Закон України «Про платіжні системи та пере-каз грошей в Україні»// ВВР № 34, 2001

4. Закон України „Про банки та банківську діяльність” від 7.12.2000 р.// ВВР № 2, 2001

5. Положення про ведення касових операцій у націо-нальній валюті в Україні, затв. постановою Правління Націо-нального банку України від 15 грудня 2004 р. № 637

6. Інструкція про касові операції в банках України, затв. постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 N