Осібно треба виділити наявні засоби, які регулюють експорт та імпорт окремих видів товарів шляхом запровадження обліку зовнішньоекономічних операцій, антимонопольних обмежень зовнішньої торгівлі і водночас забезпечують державне замовлення товарів експорту та імпорту.

Під митною безпекою можна вважати стан захищеності економічних інтересів держави в галузі митної справи, який дає можливість у різних зовнішніх і внутрішніх умовах, незалежно від будь-яких загроз забезпечити:

1) переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

2) здійснення митного регулювання, пов’язаного із встановленням та справлянням податків і зборів;

3) застосування процедур митного контролю та митного оформлення із застосуванням заходів митно-тарифного і нетарифного регулювання;

4) проведення боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, а також виконання інших, покладених на митні органи завдань, з метою забезпечення потреб економіки для її гарантованого розвитку на підставі науково-технічного прогресу, збереження або швидкого оновлення виробництва в умовах надзвичайних ситуацій, задоволення потреб суспільства

Зовнішніми і внутрішніми загрозами, які впливають на стан реалізації митної справи, можуть бути різні критичні ситуації. Це і стан війни, стихійні лиха, страйки, тривалі важкі економічні ситуації, надзвичайні ситуації, різні, у тому числі діаметрально протилежні, економічні інтереси України та інших держав, обмежувальні й протекціоністські дії як окремих фінансових груп, так і держав та інше.

Митна безпека має характеризуватися певними показниками. Вони розраховуватимуться згідно з критеріями оцінки митної безпеки. Порогові значення показників митної безпеки свідчитимуть про потенційні загрози, які існують у певний час для ефективного провадження митної справи.

Такими критеріями можуть слугувати:

1) стан захищеності митних кордонів;

2) частка внесення до державного бюджету податків і зборів митними органами у загальному обсязі доходів бюджету;

3) стан реалізації й застосування митно-тарифного і нетарифного регулювання;

4) повнота митного оформлення та застосування митних процедур;

5) стан врахування певних ризиків під час здійснення митного оформлення;

6) стан визначення бази нарахування митних платежів;

7) ставлення суспільства до митної служби;

8) параметри товаро- та пасажиропотоку через митний кордон;

9) рівень впровадження та використання сучасних технічних засобів;

10) стан реалізації заходів щодо протидії митному шахрайству й інші.

Чітко визнавши складники оцінки діяльності митних органів з реалізації митної справи, можна визначити стан митної безпеки, яка досягається шляхом ефективної реалізації митної справи у країні в цілому.

Місце й роль митної політики у системі загальнодержавної політики визначається багатьма внутрішньо економічними та зовнішньоекономічними чинниками.

Втілюючи у життя митну політику, треба розглядати діяльність державних органів у рамках єдиного інституціонального механізму, спрямувавши їх на виконання конкретних завдань у цій сфері з єдиною метою – забезпечення національної безпеки та захисту національних інтересів України .

Висновки

Підводячи підсумки я вважаю за необхідне зробити наголос на декількох особливо важливих моментах .

Якщо наша держава поставила собі за ціль стати економічно і політично незалежною , то першочерговою умовою цього є вихід та закріплення України на зовнішньоекономічній арені . Природньо постає питання про формування у зарубіжних партнерів привабливого іміджу нашої держави . Такий імідж може бути сформований лише за умов дотримання суб’єктами господарювання тих правил та норм , що існують у світовій практиці зовнішньоекономічних відносин .

Важливою частиною системи зовнішньоекономічних відносин є її відрегульований і чітко функціонуючий фінансовий механізм . Під таким механізмом треба розуміти систему фінансових відносин , яка спираючись на світовий досвід забезпечить реалізацію інтересів нашої держави у зовнішньекономічних стосунках .

Треба чітко усвідомити , що в капіталістичному світі , в який ми намагаємось інтегруватись , данний фінансовий механізм створювався і вдосконалювався починаючи з кінця 19 сторічча. Певно , що був досягнений певний успіх у цій сфері . Отже нашій країні не треба “ винаходити велосипеда “ і проходити той шлях , який вже був пройдений .

Нам надається можливість , спираючись на світовий досвід , уникнути тих помилок , які були зроблені до нас , і враховуючи їх будувати власний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності .

Ефективність такої схеми розвитку можна побачити на прикладі Японіі , яка після 2 Світової війни , застосовуючи найкращий світовий досвід і своє прагнення працювати створила на данний момент одну з наймогутніших фінансових систем світу .

В данному випадку не йдеться про сліпе копіювання “ західного зразка “ , а про його пристосування до наших специфічних умов на першому єтапі і подальше самостійне формування вищезазначеного механізму .

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності слід розглядати як сукупність валютних, фінансових та кредитних методів, інструментів і важелів впливу на зовнішньоекономічну діяльність держави.

Основою регулювання зовнішньоекономічної діяльності будь-якої держави є набір економічних та неекономічних (адміністративних) методів впливу на систему зовнішньоекономічних відносин. Принципова відмінність між економічними й адміністративними методами полягає в засобі впливу на зовнішньоекономічну діяльність через ринкові відносини чи адміністративні заходи.

Чітко працюючий, ефективний фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності дуже важливий як для держави в цілому, так і для суб’єктів підприємницької діяльності, бо він формує обличчя держави у зовнішньоекономічних стосунках з іншими країнами та надає можливість максимально ефективно використати наявні ресурси та потенціал.

Було визначено, що зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність господарюючих суб’єктів України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємозв’язках між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Розглядаючи існуючій економічний стан нашої країни, слід зазначити, що для подальшої інтеграції України до системи міжнародних зв’язків та майбутнього покрашення економіки в цілому, у першу чергу необхідно сформувати привабливого іміджу нашої країни у зарубіжних