ліквідності підприємства
Показник | Умовне позначення | Формула для розрахунку | 2006 | 2007 | 2008
Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) | кл.п. | Поточні активи / Поточні пасиви | 3,89 | 6,27 | 12,11
Коефіцієнт ліквідності швидкої | Кл.ш. | Поточні активи – Запаси /Поточні пасиви | 1,07 | 1,48 | 2,12
Коефіцієнт ліквідності абсолютної | Кл.а. | Кошти / Поточні пасиви | 0,10 | 0,22 | 0,42
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості | кд/к | Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість | 1,33 | 1,48 | 2,03
Дані таблиці 2.9 свідчать про наступне: - коефіцієнт поточної ліквідності на підприємстві дорівнює 12,11 (2006), при нормативному значенні не менш 1. Цей показник характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року.
Коефіцієнт швидкої ліквідності складає на підприємстві 2,12 (2006) при нормативному значенні 0,7 – 0,8. Він характеризує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.
Коефіцієнт абсолютної свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість. Нормативне значення – 0,2 -0,35. Його значення на підприємстві у 2004 році становило 0,1 і не відповідало нормативному, проте в подальшому спостерігається його збільшення і в 2006 році цей показник становив 0,42.
Показник співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості показує здатність розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року. Нормативне значення – 1,0. На підприємстві цей показник становить: 2004 – 1,33, 2005 – 1,48, 2006 – 2,03. Що свідчить можливість підприємства покрити кредиторську заборгованість за рахунок дебіторської.
Проведений аналіз свідчить про ліквідність підприємства і його можливість ліквідувати свої борги за рахунок власних засобів.
2.2.Аналіз раціональності використання коштів при здійсненні експортно-імпортних операцій.
Виконання зобов’язань щодо експорту та імпорту товарів і послуг пов’язане з використанням коштів для оплати рахунків постачальників цих товарів та послуг та оплати накладних витрат. Ці кошти фірми отримують переважно у формі кредитів банку. Вони повинні використовуватись ефективно та раціонально. Під час аналізу раціональності використання коштів вивчають обіг коштів за операціями експорту та імпорту, склад і структуру накладних витрат, установлюють доцільність їх здійснення та резерви скорочення.
Метою аналізу обігу коштів в експортно-імпортних операціях є виявлення чинників, які викликають зміни у величині вкладень коштів у ці операції, а також можливостей вивільнення коштів із зовнішньоторговельного обігу. Показником, що характеризує обіг оборотних коштів в експортно-імпортних операціях є коефіцієнт швидкості обігу цих коштів. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:
,
де ОД – середня тривалість одного обороту в днях;
СЗ – середній залишок коштів (з експорту чи імпорту), грн..;
Д – число днів у звітному періоді;
С – собівартість реалізованих товарів на зовнішньому ринку за звітний період, грн..
Показник СЗ характеризує суму коштів, яка в середньому вкладена підприємством у звітному періоді в експортно-імпортні операції за один оборот. Ця сума обчислюється за даними бухгалтерського балансу. Середній залишок коштів за будь-який період розраховують за формулою середньої хронологічної для моментних рядів:
де З – залишки коштів на окремі дати;
n – кількість доданків у чисельнику.
Собівартість реалізованих товарів можна визначити з бухгалтерського звіту підприємства про реалізацію експортно-імпортних товарів і послуг.
Для аналізу собівартості за експортними чи імпортними операціями використовують таблицю такої форми.
Таблиця
Аналіз обіговості коштів у експортних операціях ТОВ „АВС” за 4 квартал 2002 року.
Показник | Базовий період | Звітний період | Відхилення
для всього обігу | у товарах | у розрахунках | для всього обігу | у товарах | у розрахунках | для всього обігу | у товарах | у розрахунках
Середній залишок коштів, тис. грн. |
9000 |
6334 |
2666 |
11334 |
7834 |
3500 |
+2334 |
+1500 |
+834
Середня тривалість одного обороту, днів. |
33,7 |
23,7 |
10,0 |
39,2 |
27,1 |
12,1 |
+5,5 |
+3,4 |
+2,1
Собівартість реалізованих товарів (послуг), тис. грн. |
24000 |
- |
- |
26000 |
- |
- |
+2005 |
- |
-
Дані таблиці свідчать, що вкладення в експортні операції збільшились на 2334 тис. грн., що зумовлено зміною обсягу реалізації товарів (за собівартістю) і сповільненням швидкості обігу. Використавши спосіб ланцюгових підстановок, отримаємо:
- за рахунок зміни обсягу реалізації вкладення зросли на 749 тис. грн..
;
- через сповільнення обіговості коштів вкладення зросли на 1588 тис. грн.
.
Наведена вище таблиця дає загальне уявлення про вплив двох основних чинників. Для точнішого визначення чинників, що впливають на зміни середнього товарного запасу і заборгованості покупців, проводять аналіз обігу коштів окремо за товарами і за розрахунками.
Зміни тривалості перебування товарів на різних стадіях кругообігу викликають потребу у відповідному залученні або вилученні коштів з обігу. У зв’язку з цим важливо визначити не тільки розмір додатково залучених чи вилучених з обігу коштів, а й з’ясувати, під впливом яких саме чинників це відбулося.
На тривалість обігу коштів у розрахунках впливає порядок розрахунків і платежів. Під час аналізу досліджують доцільність і можливість застосування тієї чи іншої форми розрахунків з іноземними покупцями з урахуванням особливостей конкретних країн та фірм, установлюють причини змін тривалості розрахунків, вивчають їх стан на останню дату. При цьому детально вивчають причини виникнення простроченої заборгованості підприємства іноземним покупцям, і навпаки.
Результати проведеного аналізу узагальнюються і накреслюються заходи, спрямовані на прискорення обігу коштів в експортно–імпортних операціях, вилучення з обігу частини авансованих платежів, що збільшує вільні ресурси підприємства і дає економію на процентах за кредити.
Завершальним етапом аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства є оцінка вигоди для нього експортно-імпортних операцій. Показником ефективності реалізації експортних товарів є відношення виручки-нетто в іноземній валюті за реалізований товар, нарахованої за офіційним курсом країни-експортера, до собівартості цього товару в грошовій