Символ нездоланності людини

Народні співці — кобзарі

У старих літописах засвідчено: ще за часів Київської Русі існували народні співці, які виконували твори на історичні теми. А коб-. зарі часів козаччини — прямі їх спадкоємці.

Охоронцями бойової слави України вважав кобзарів Микола Васильович Гоголь. Кобзарі часів Запорізької Січі часто були не лише охоронцями, але й творцями цієї слави. Сьогодні відомо не так уже й багато про народних співців-запорожців. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки. Брали участь у морських та сухопутних походах, займалися промислами. У вільний час співали для своїх побратимів пісень. Розповідали про тяжкий та одночасно героїчний шлях народу. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров'я, а найчастіше — втративши зір під час військових походів.

Де б не з'являвся кобзар, його з радістю вітав кожен, бо вони були в пошані, як і народні лицарі-герої. Слава про них навічно закарбована в пам'яті нащадків.