Співомовки Степана Руданського — унікальне явище у світовій культурі

Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки — гумористично-сатиричні віршовані твори — виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок.

Автор висміює моральні вади, негативні риси характеру. У співомовці «Пан та Іван в дорозі» розповідається, як пан хотів ошукати простого робітника, а замість цього сам пошився в дурні. Хитрий

пан пропонує з'їсти спочатку харчі Івана, а його припаси залишити на наступний день, але Іван розуміє підступність пана та не дає себе обманути. Так само і з гускою: багатій пропонує лягти спати, а вранці розповісти кожному свій сон, у кого він буде кращий, той і з'їсть гуску. Звичайно, що Іван не вірить йому й цього разу. Простий робітник не дає себе ошукати, бо він теж не дурний і добре знає нечесну панську натуру. Відчувається симпатія С. Руданського до Івана, який виявляється кмітливішим і розумнішим за пана.

Не менш привабливими є й образи запорожців. Уміння козаків зорієнтуватися в ситуації показує автор у співомовці «Запорожці у короля». Ляхи хотіли принизити запорожців на прийомі в свого короля, тому запропонували їм пригоститися сметаною, аби українці вмочили в неї вуса. Та козаки розуміють хитрощі ляхів і просять спочатку подати їм меду та лише потім, уже закрутивши вуса, із задоволенням дегустують сметану. Автор сповнений гордості за козаків, пишається ними, їхнім умінням відстояти свою гідність.

Так само кмітливим виявляється запорожець у творі «Козак і король». Багатій прийшов до короля просити дати йому воєводство, але король ставить умову: або пан відгадає три штуки (загадки), або король його покарає. Питання були непрості (скільки зір на небі, де середина світу, про що думає король?), і багатій зажурився, бо відгадати таке не міг. Це запримітив козак і запропонував допомогти. Запорожець хитро відповів на перше й друге питання короля, виявивши неабияку кмітливість і винахідливість так, що навіть «задумався сам король від сего відвіту». На третє ж питання козак дав таку відповідь: «Думаєте, що я пан! Або що за річі? То ті річі, що не пан, а козак із Січі!». Король надзвичайно здивувався, що запорожець такий розумний, був вражений, але дотримав свого слова: подарував багатієві воєводство, «а козака відіслав в золоті додому!» Козак із гумором вийшов із ситуації, що склалася, допоміг пану, перехитривши короля.

Зміст і композиція гумористичних творів С. Руданського такі ж, як і в народних анекдотах. Стисло й лаконічно викладається одна подія чи комічний випадок, дія розвивається динамічно, розв'язка несподівана, а твір закінчується дотепним гострим висловом. У своїх співомовках автор показав величезний розумовий потенціал представників простого народу, їхній життєвий досвід, мудрість, що виручає в складних випадках.