Чи може любов бути жорстокою?

(за твором «Рукавичка» Фрідріха Шіллера)

Балада Шіллера вражає своєю простотою і в той же час насиченістю емоціями. Короткий твір вмістив у себе і емоції людей, що чекають на цікаві та жорстокі видовища, і поведінку красивих сильних хижаків, яких людина кидає собі на розвагу. І на цьому тлі блискавкою проноситься історія кохання лицаря Делоржа й красуні Кунігунди. Та тільки чи можна їх стосунки назвати коханням?

Ми бачимо картину королівських розваг. На арену випускають лева — він спокійний і ніби зневажає увесь цей натовп, що називає себе цивілізованими людьми, а насправді прагне ницих утіх. Король наказує випустити ще звірів, і на арену вибігає лютий тигр. Та хижак відчуває силу і спокій лева, тож не бажає наражатися на небезпеку. Глядачі не задоволені спокійною поведінкою тварин і чекають на бійку. Аж ось по велінню короля випускають двох красенів-леопардів, вони нападають на тигра, здається, ось воно... починається! Та виявляється, що звірі мудріші за людей:

І вже підводиться лев; Його могутній рев Прогримів — і став спокій; І, не давши волі злобі рвачкій, Люті лягли по короткім бою.

Чим же тепер розважиться натовп? Довго чекати не прийшлось — на арену, прямо до хижаків, падає рукавичка однієї з дам. Це юна Кунігунда вирішила перевірити почуття свого вірного лицаря Делонжа. Красуня просить його довести своє кохання та дістати її рукавичку. Не вагаючись, відважний лицар спускається на арену до звірів, і під переляканими поглядами натовпу, що від несподіванки затамував подих, приносить дівчині рукавичку. Вона у захоплені, її погляд обіцяє Делонжу щасливі хвилини кохання, натовп у захваті вітає сміливця, тільки лицар невеселий:

Він рукавичку в лице їй кинув: «Подяки, дамо, не треба мені!» — Сказав і її покинув.

Безперечно, юнак у цю хвилину за зовнішньою красою коханої побачив справжню Кунігунду, жорстоку й бездушну, для якої навіть людське життя подібне до іграшки в її розвагах. На моє переконання, цей страшний випадок у житті Делонжа, все ж таки відіграв і позитивну роль. Завдяки йому, в лицаря немов спала полуда з очей, і думаю, це дасть юнакові змогу краще розбиратися в людях.