чи б ми змогли насолодитись рядками «Метаморфоз», останні з яких:
Буду в людей на вустах і, якщо таки можна покластись На прозорливість співця, — возвеличений, житиму вічно.
Отже, доки у світі ще є дружба, кохання, сили, вірність, велич і краса, то у людства ще є шанс на метаморфозу, після якої настане доба... чому б не платини?