Виступ інформаційно-коментаторського характеру. Струнні інструменти на виставці в нашому місті

Перед вами ця прекрасна експозиція унікальних щипкових інструментів, яку організували аматори. Я пропоную вашій увазі зосередитися на тих інструментах ^ що набули популярності в Україні ще в давні часи й частково лишилися популярними й досі.

...Колись дуже давно ходили селами незрячі чоловіки, які співали пісень, дум під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Тому й називали їх кобзарями, бандуристами, лірниками. Поруч з інструментами ви можете побачити світлини, на яких зображено співців із відповідними інструментами. З давніх часів ці музичні інструменти були настільки поширеними, що стали певним символом України. Та так воно і є, бо, наприклад, кобза, бандура були найбільш поширеними тільки в Україні.

Перед вами кілька інструментів, прошу звернути увагу на різницю між ними, — кобза, бандура, ліра. Кобза — старовинний український струнно-щипковий інструмент. Назва кобза, як вважають учені, очевидно, походить з турецької мови («копуз» — однострунна турецька своєрідна гітара). З часом кобза вдосконалювалася, змінюючи і свою форму, і кількість струн, і врешті перетворилася на бандуру. Тривалий час бандуру називали кобзою або.кобзою-бандурою. Дослідники зазначають, що бандура нагадувала собою іспанську гітару і мала подібність до панд ори, на якій грали грецькі рапсоди, що самі складали й співали пісень про своїх героїв. '

А ось перед вами гітара. Цікаво буде знати, що народилася вона на Сході, а назва її утворилася від давньогрецького слова «кіфара». Кіфара мала подібну до гітари форму. Найближчим попередником сучасної гітари в Європі була лютня, в Іспанії — віуела та п'ятиструнна іспанська гітара, до якої наприкінці XVIII століття додається шоста струна, і така гітара стала називатися класичною. На початку XIX століття в Росії з'явилася семиструнна гітара, її ще називають гітарою терцового строю. Яка гітара краща — питання некоректне, просто слід знати, що це два різних інструменти.

Та звернімося ще раз до першоджерел, оскільки виставка відбувається в Харкові. Кобзарями Харківщини та й усієї України на початку XX століття опікувався Гнат Хоткевич. Він навіть змайстрував особливу бандуру, яку в Канаді, наприклад, назвали «харківською». І в Гната Хоткевича була своя особлива манера гри на бандурі, ця манера теж дістала назву «харківської»: інструмент ніби притискається до грудей, а не ставиться на коліно збоку, як ми зазвичай спостерігаємо в бандуристів. На жаль, це збережено українцями за кордоном, але втрачено в нас. З кобзарями й лірниками будь-яка влада чи то царська, чи то радянська поводилася дуже жорстоко, їх переслідували, не давали можливості під тиху мелодію розповісти правду про життя простих людей.

Та часи змінюються — змінюються й самі музичні інструменти. Бо далі перед вами перші зразки сучасних гітар, які вмикаються в електричну мережу. Перші спроби посилити звук гітари за допомогою електрики відомі ще з 1923 року, а з 1950 року, можна сказати, почалося масове виготовлення електрогітар і, власне, з тих пір особливих змін вони не зазнали. Змінювалася лише форма, а принцип її використання, як і будь-якого іншого електроінструменту, залишився незмінним. Цікаво, які ще інструменти для винайдення мелодій придумають люди? Саме тому ось маємо порожній стенд і великий знак питання на ньому.