Хто є для мене взірцем

Великий мандрівник

Ще юнаком він вирушив у мандри з Києва. Звали великого мандрівничого Василь Григорович-Барський. Після навчання в Києво-Могилянській академії він вирішив побувати в багатьох країнах світу й здобути там нові знання. Ці знання мандрівник хотів мати не лише для себе, а також для свого краю — для рідної України. Оскільки мандрівник жив у давні часи, то подорожувати йому доводилося і пішки, і кіньми, і морем, і гори долати. Він побував у багатьох країнах: Австрії, Італії, Греції, Єгипті. Допитливий мандрівник вивчає в тих країнах географію, архітектуру, мистецтво, національні звичаї. Усе це знадобилося йому, коли він після повернення сів писати свої книжки. Сучасники писали про нього, що він добре знав мови: латинську, давньогрецьку, польську, італійську, арабську, а також усі слов'янські мови. Він не тільки навчається сам, але й навчає інших. На Кіпрі та Патмосі вчителює в місцевих школах. Побував він у Палестині, Сирії, багатьох країнах Африки. Невтомна жага пізнавати світ вела його далі й далі. Саме в подорожах, навчаючись у найвідоміших учених, він здобув глибокі знання з філософії, історії, риторики, географії, медицини.

Довго Григорович-Барський мандрував по країнах. Довгим і кружним шляхом повертався він до Києва. Коли ж повернувся, а йому на той час уже виповнилося сорок років, то відразу сів складати твори із тих записок, які він писав під час подорожі. Учені вважають, що мало на світі таких творів, які були б настільки популярними у свій час. Твори видатного мандрівника належать до скарбниці української культури.

Мене вражає прагнення юнака пізнати світ і пізнати себе. Я не зможу повторити його життя, але мені дуже імпонує такий підхід: подорожуючи, вивчати світ та випробовувати й пізнавати себе.