«Війна і мир» — особливий роман Льва Миколайовича Толстого. Письменник порушує важливі питання історії, торкається «вічних» проблем, філософських загадок: про свободу та необхідність жити чесно й справедливо, про добро і зло, про красу зовнішню та внутрішню, про пошуки людиною своїх шляхів у житті. Андрій Волконський, П'єр Безухов, Наташа Ростова — ключові персонажі роману — витрачають немало душевних зусиль, щоб вирішувати проблеми життя. У цьому сенсі для мене є дуже цікавим запис, який Толстой зробив у своєму щоденникові, коли, відрахований з університету, вирішував, як йому жити далі: «Чтобы жить честно, надо рваться, путаться, биться, ошибаться, начинать и опять бросать, и вечно лишаться, и вечно бороться. А спокойствие — это душевная подлость». Герої Толстого — живі. Вони не статичні, не вигадані, їх проблеми актуальні для кожної молодої людини, яка замислюється над тим, яку дорогу вибрати для себе, як будувати власну долю. Питання про те, як жити далі, кожен має вирішити для себе сам. І щоб більш-менш вирішити це правильно, варто читати «Війну і мир». Читати і думати. І думати не розумом, а серцем, як радив великий класик, письменник світового значення Лев Миколайович Толстой.