Твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему

Збереження моральних цінностей

Збереження моральних цінностей сьогодні є надзвичайно актуальним. Чому? Та тому що нехтування ними відбувається на кожному кроці. У школі, в цьому осередку добра й тепла, теж відчувається це нехтування. Навіть вираз такий можна почути від старших учнів: «Бути порядним сьогодні не модно». Дожилися! Одним словом, «доборолась Україна до самого краю». Дивна річ: за часів тоталітаризму простий народ продовжував цінувати слово честі, порядність, принциповість, вірність ідеалам. Народ цінував те, що ніякими вказівками й циркулярами не змусиш цінувати. Серед порядних і щирих людей не було подвійних стандартів. А що нині відбувається? Багато і політиків, і людей від влади своєю публічною поведінкою, безвідповідальністю перед наступним поколінням демонструють те ж саме нехтування моральними цінностями: сьогодні говорять одне, а завтра скажуть зовсім протилежне. Таким чином породжуються псевдоцінності: працюючи ліктями, грубо обійшов когось — проявив гнучкість, збрехав заради своїх інтересів — проявив емоційність. Руками хочеться сплеснути: де ви? Де ви, наші правозахисники? Чому їх стало так мало, коли Україна стала незалежною? Уже нікого не обурює брехня чи непорядність на найвищих рівнях влади, нині, як писав Тарас Шевченко: «Від молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить». Найгірше те, що суспільству байдуже до цього мовчання, воно перестало обурюватися. А наші деякі людці лише за гроші багатеньких партій можуть виходити на так звані мітинги.

Мене непокоїть майбутнє України. Може, тому, що мої батьки порядні люди й мене так виховують. Та все ж таки бувають моменти в моєму житті, коли я почуваюся білою вороною серед однолітків. Це мене засмучує, але й породжує впертість. Відомий мислитель, видатний діяч світової культури Микола Реріх колись сказав, що достатньо мати три відсотки порядних людей, щоб людство й цивілізація загалом не загинули.

Вірю, що настане час, і вся ця балакуча піна буде зметена, як сміття, хай це станеться скоріше, аби не встигло вирости нове покоління горе-політиків, для яких моральні цінності стануть якимось архаїзмом чи просто абстрактним поняттям. Упевненості мені додає те, що спілкуючись в Інтернеті з друзями, я зустрічаю там однодумців. І, мабуть, мені тільки здається, що мало таких, їх насправді багато, просто ми ще не об'єднали наші зусилля.