Твір-опис тварин у науковому стилі

Верблюд

Верблюд — великий жвачний ссавець ряду парнокопитних. На відміну від інших жвачних верблюд має трьохкамерний шлунок. Має два пальці на нозі з широкою м'якою підошвою, пристосованою для ходіння по піску, і копита, схожі на нігті.

Тварини тривалий час можуть обходитися без їжі, а якщо випаде нагода знайти в пустелі колючу рослину (вона так і називається — верблюжа колючка), то легко її зжує, бо їхній рот нечутливий до уколів і захищений від них. Верблюди довго можуть обходитися без води, зате коли натраплять, то випивають за 10 хвилин до 130 літрів. Темного кольору очі здатні помітити людину, яка рухається на відстані до 1 кілометру. Довга пухнаста вовна захищає тварину від перегрівання під палючим сонцем пустелі.

Існує два види верблюдів: одногорбий і двогорбий.

Оскільки верблюди мають великий запас їжі у вигляді жирової тканини горбів, довгий час можуть обходитися без води, добре переносять спеку й холод, вони добре пристосовані для життя в пустелі.