Лiтературний Харкiв

Про Харкiв - мою батькiвщину - можна говорити багатьма епiтетами, але я хочу розповiсти про Харкiв лiтературний.

Як вiдомо, Харкiв бере свiй початок з Унiверситетської гiрки, але лiтературний Харкiв починається ще в XI столiттi, майже за пiвстолiття до заснування мiста при злиттi рiчок Харкiв, Лопань i Уди. Саме тут, у 1185 роцi, проходили вiйська Новгород-Сiверського князя Iгоря пiд час його походу проти половцiв.

У нашому краї народилася лiрична пiсня "Їхав козак за Дунай", автором якої був козак Харкiвського полку Семен Климовський. А бiля селища Бабаї є криниця, їй бiльше 200 рокiв i викопав її Г. С. Сковорода, викладач Харкiвського Колегiуму.

Жив у Харковi i Г. Квiтка-Основ'яненко - органiзатор одного з перших на Українi театрiв, засновник iнституту шляхетних дiвчат.

У 1805 роцi вiдкрито перший на Українi унiверситет, у цьому за-слуга В. Каразiна. В унiверситетi у рiзнi часи працювали: О. Потебня, I. Срозновський, М. Костомаров, Д. Багалiй, М. Сумцов, В. Данилевсь кий, П. Гулак-Артемовський, М. Лисенко, М. Старицький та багато iнших видатних людей України.

Мабуть, найбурхливiше вирувало лiтературне життя в Харковi у 20-30-тi роки. Центральною фiгурою був Микола Хвильовий. Але до 1937-38 рокiв iз найталановитiших майже нiкого не лишилося. Iмена розстрiляних та замучених можна прочитати в Лiтературному музеї та у поемi В.Сосюри "Розстрiляне безсмертя".

Не перерахувати усiх: це Курбас, М. Кулiш, Косинка, Йогансен, Драй-хмара, Зеров, Близько, Пiдмогильний, Досвiтнiй, Яловий та багато iнших.

Ледве врятувалися В. Сосюра, О. Довженко, О. Вишня, П. Тичина. Вони всi пiзнiше напишуть про Харкiв. Так, Харкiв був i страшним: варто прочитати "Сад Гетсиманський" I. Багряного.

Сьогоднi деякi вулицi носять iмена українських письменникiв: є у нас вулицi Шевченка, Л.Українки, Квiтки-Основ'яненка.

Лiтературне життя нiколи у Харковi не затихало, бо є навiть будинок пiд назвою "Слово", де жили багато вiдомих українських письменникiв i зараз живуть.

Є у нас i Спiлка письменникiв, яка нараховує бiльше 50 чоловiк. Є могили на нашiй землi вiдомих людей: Кропивницького, Хвильового та пiзнiших письменникiв. Нашими вулицями ходили кращi люди України.

"Харкiв мене пiдкував i виховав... Я громадянин славного мiста Харкова", - писав П.Тичина.

Не обмiлiла Сковородинiвська криниця, її криштальнi джерела живлять новi творчi сили, якi примножають славу лiтературного Харкова, це Г. Полянський, I. Муравйов, В. Мисик, К. Гордiєнко, I. Перепеляк, А. Перерва, Л. Тома, А. Чернишов, I. Мироненко, I. Христинко, С. Цинiн, I. Шкварко та багато iнших.