Лiтература рiдного краю. Iмена промовляють сивими вiками   

Все минає, але любов пiсля всього зостається.
   Все минає, але не Бог i не любов...
  Г. Сковорода /

Харкiвщина - один iз наймальовничiших куточкiв благословенної землi, iм'я якiй Україна. То ж не дивно, що саме Харкiвщина стала Батькiвщиною для багатьох вiдомих композиторiв, художникiв, поетiв та письменникiв. Мальовничi пейзажi нашої землi, її солов'їнi гаї, синьоокi рiчки, оксамитовi луги не раз надихали письменникiв. Саме на Харкiвщинi на повну силу зазвучав голос Григорiя Сковороди. Перебуваючи у селi Бабаї, що пiд Харковом, Григорiй Сковорода створив збiрку байок i назвав її "Басни Харьковскiя".

Борис Грiнченко, теж наш земляк, написав одну з найяскравiших сторiнок в iсторiї української лiтератури i української мови, створивши перший в Українi словник української мови. Цей словник служить нам i досi.

Харкiв початку ХХ сторiччя... Велике iндустрiальне мiсто, мiсто фабрик, заводiв, iнститутiв та унiверситетiв. А ще - поетiв та письмен никiв. I досi у Харковi стоїть будинок, у якому жила родина Алчевських. Вiн так i називається нинi - Будинок Алчевських. Цей дiм багато рокiв є осередком мистецького життя Харкова. Так повелося ще з тих часiв, коли Алчевськi влаштовували в себе мистецькi вечори. Найвiдомiшою з роду Алчевських є українська письменниця та педагог Христя Алчевська, якiй належать цi рядки:   

Душа - це безсилая квiтка,
   Що пахощi ллє, але гине,
   Що з тихого смутку завьяне...
  в лiсi нiхто в оту пору
   На неї не гляне...

У Харковi довгий час жили Юрiй Яновський та Олександр Довженко, Володимир Сосюра та Микола Кулiш, Валерiан Пiдмогильний та Микола Хвильовий. Всi вони - неперевершенi майстри слова. Можливо, i будинок, в якому вони жили, так i називали - Будинок "Слово". Володимировi Сосюрi належать такi слова:    

Любити Вiтчизну, любити завжди,
   Поля її роснi, зеленi сади,
   У їй не жалiти за днi молодi
   Нi кровi у битвi, нi поту в грудi.

Навiть деякi герої творiв цих письменникiв теж були жителями Харкова. Так, на Холоднiй Горi мешкав Мина Мазайло, який є головним героєм п'єси Миколи Кулiша.

А зараз поруч з нами живуть Роберт Третьяков, Валерiй Шевчук, Ростислав Мельникiв. На жаль, нещодавно наша лiтература втратила чудового поета, нашого земляка Бориса Чичибабiна. Але з нами лишилися його книжки, i через сторiнки своїх творiв вiн продовжує вести розмову з нами, читачами, як i його попередники Григорiй Сковорода, Борис Грiнченко, Христя Алчевська, Микола Хвильовий, Остап Вишня та багато-багато iнших письменникiв, що є нашими земляками.