Інфляційні процеси знецінюють потенціал економічного зростання, який формується в українській економіці. Вони унеможливлюють конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників, стримують можливості нагромадження капіталу, зменшують інвестиційну привабливість національної економіки.

Ознакою недостатності керованості грошово-валютної системи стала глибока диспропорція між валютною стабілізацією гривні і значним рівнем внутрішньої інфляції. Така ситуація підриває конкурентоспроможність насамперед, експортних галузей. І може виявитися відчутним гальмом економічного зростання.

Ще раз наголошуємо суттєве зниження інфляції та прогнозована стабільність валютного курсу гривні має розглядатися як одна з визначальних передумов не лише досягнення сталих параметрів економічного зростання, а й збереження та нагромадження доходів населення. Треба створити необхідні передумови зниження інфляції у 2002 році – до 9-10, а у 2003-2004 роках до 7-8 відсотків. Для цього більш чіткими мають бути позиція та дії Кабінету Міністрів. І перш за все в утвердженні ефективних механізмів антимонопольного регулювання цін, подоланні хаосу і безладдя, що мають місце у цій сфері.

Люди цілком логічно порушують питання: чому невпинно зростають ціни на комунальні послуги, а якісь їх невпинно погіршується? У 2000 році житлово-комунальні тарифи штучно підвищено на 39 відсотків. Що це дало? Заборгованість з відповідних платежів зросла на 6,2 млрд. грн., а термін заборгованості населення склав 11,7 місяця. Боржниками стала майже половина країни. Хіба за таких дій можу бути стабільна динаміка цін? Потрібно зрозуміти принципову відмінність економічної ситуації у 2001 році порівняно з попереднім. Її сутність: якщо торік економічне зростання поєднувалося з інфляцією, то цього року маємо забезпечити зростання у поєднані зі стабільними цінами.

Зрозуміло, що таке завдання на порядок складніше. Допускаю ситуацію, за якої можливо доведеться дещо поступитися темпами зростання, але міцність грошової одиниці має відчутно зрости. Це вимоги насамперед, суспільства, широких верств населення. Люди мають бути впевнені, що ціни не лише сьогодні, а й через місяць, і через півроку, і надалі залишатимуться стабільними. Ми переконанні, що нам під силу витримати і провести таку лінію.

Висновок.

Регулярна реформа та зменшення адміністративного втручання у підприємницьку діяльність – один із напрямків підтримки розвитку малого підприємництва.

Серед основних напрямків туризму є: стимулювання внутрішнього та іноземного туризму; будівництво нових туристичних об’єктів; залучення приватного сектора до туристичного підприємництва; розвиток активних видів туризму.

Для поліпшення якості життя необхідно погасити у повному обсязі бюджетну заборгованість із соціальної допомоги та заробітної плати працівникам, бюджетної сфери, скоротити заборгованість із заробітної плати у виробничій сфері, забезпечити своєчасні поточні виплати заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат, впорядковувати орендні відносини у сільському господарстві. Необхідно провести ще цілу низку заходів.

Що стосується медицини, то нам конче потрібна страхова медицина, необхідно піднімати заробітну плату медичному персоналу, погашати існуючі заборгованості перед медиками. Я переконана у тому, що соціальна ефективність медичної допомоги – це є рівність для всіх верств населення. Вбачаю потребу забезпечити однакову вартість і якість медичної допомоги як для бідних, так і для багатих.

Тільки спільними зусиллями ми можемо відбудувати храм природи, який водночас є і храмом людської душі.

Реформування економіки України може продовжуватися протягом тривалого часу. З огляду на це, доцільно розробити державну комплексну програму, яка повинна передбачати такі етапи:

подоланні кризових явищ (збереження промислового потенціалу всіх галузей промисловості, забезпечення його здатності до виживання, призупинення падіння виробництва, подолання його розбалансованості в галузевому та регіональному розрізах);

стабілізація становища (підтримання виробництва на досягнутому рівні та його постійне стале зростання, забезпечення складу і структури сфери виробництва для задоволення поточних і перспективних потреб народного господарства країни);

розвиток виробництва (удосконалення виробничої бази всіх галузей промисловості, доведення її до рівня розвинутих країн світу, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції на базі НТП).

Важливою складовою стратегічного розвитку української газотранспортної системи залишається визначення шляхів співробітництва з іноземними інвесторами та ефективної форми управління її активами. При розв’язанні цього завдання актуально виходити з таких варіантів:

Управління майном за рахунок його переданні у концесію на тривалий строк СП, створеному за участю іноземного інвестора.

Укладання з іноземними інвесторами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи.

Практичне акціонування НАК “Нафтогаз України” з включенням до її структурного фонду акцій, емітованих на вартість ГТС, шляхом прийняття відповідного закону України.

Закріплення у користуванні НАК “Нафтогаз України” майна, а також державних пакетів акцій на тривалий строк шляхом прийняття відповідного закону України.

Передання в управління українським комерційним приватним структурам державного майна, з його наступною приватизацією.

Залучення іноземних інвестицій в об’єкти ГТС, із збереженням державної форми власності.

Для створення цивілізованого енергоринку, забезпечення стабільних умов роботи НТЗ і модернізації галузі необхідно продовжити підприємства кредитами для закупівлі нафти і залучити іноземні інвестиції.

Для подальшого зміцнення позитивних тенденцій та створення умов для спішної роботи промисловості у нинішньому році необхідні такі заходи:

здійснення інвестиційної стратегії, що передбачає розвиток імпортуючої продукції та впровадження державою протекціоністських заходів щодо захисту вітчизняного виробника. Головні потоки інвестицій за такого підходу слід спрямовувати в галузі, що мають пріоритетну цінність для розвитку національного виробництва, внутрішнього ринку: машинобудування, харчову, легку промисловість, нафтохімічну тощо.

посилення інноваційної орієнтації промислового розвитку. Насамперед, йдеться про розвиток найбільш капіталомістких напрямів, де можна застосувати досягнень науково-технічного прогресу: випуск наукомісткої продукції високого технічного рівня, нових зразків техніки, розробки принципово нової технології виробництва;

надання відчутного поштовху структурним реформам, стимулюючи позитивні зміни в галузевій структурі виробництва за рахунок скорочення матеріальних витрат на основі масштабного технологічного оновлення, поліпшення якості продукції, переходу до використання альтернативних енергетичних та