Серед внутрішніх міграцій виділяють три напрями. Перший – внутрішньовоєводський напрям. Найбільша частка серед них припадала на міграції з села у місто – 35 %. Ще 23 % займали міграції з міста до міста. Другий напрям – міграції населення з слаборозвинутих і непромислових регіонів Польщі найбільших міських агломерацій країни – Варшави, Лодзі, Кракова, Вроцлава. Третій напрям – міграція населення з східних воєводств ( Люблінського, Підкарпатського ) в середню та західну Польщу.

Згідно з даними громадсько - адміністративного департаменту МВС Республіки Польща, в країні мешкає близько 30 тисяч іноземців, які мають "картку постійного перебування". Це, власне, контрольована міграція. Лише в 1991 році в Польщу прибуло 16,638 мільйонів громадян колишніх європейських соціалістичних країн, а вибуло - 15,804 мільйонів. Це свідчить про те, що лише протягом одного року в країні "затрималося" більше півмільйона "гостей", переважно росіян, білорусів, українців, румунів, болгарів.
Структура зайнятості. Протягом останніх десятиліть відбулися зміни у структурі зайнятості.У 1997 році у порівнянні з 1960 роком різко зросла частка зайнятих у торгівлі ( з 5,3 % до 12,3 % ) та сфери послуг ( з 13 % до 24,3 % ). Натомість зменшилася питома вага зайнятих у сільському господарстві ( з 48 % до 28 % ). Практично без змін залишилася частка зайнятих у промисловості ( 23,2 % і 24,3 % ) і у галузях інфраструктури – будівництві і транспорті ( 10,5 % та 11 % відповідно ). У 1997 році показник безробіття становив 11,5 %, тобто 2,3 мільйона осіб. Зараз він набагато вищий. Цей рівень найнижчий у економічнорозвинених регіонах, а саме у таких : Мазовецьке, Малопольське, Великопольське воєводства - 12 %. Найвищий у Вармінсько – Мазурському воєводстві – 30 %, та у північних і західних воєводствах Польщі. [ 21, с.72 ]

Рис. 3.3 Карта безробіття у Польщі

Отже, підсумовуючи третій розділ можна зробтти висновок, Польща справді однонаціональна держава, національні меншини становлять всього 3 %, серед них найчисленнішими є німці, українці, білоруси, литовці, словаки. Українці розселені переважно на північному заході ( Нижньосілезьке, Західно – Поморське, Поморське, Вармінсько – Мазурське воєводства ) та на південному сході ( Лемківщина, Надсяння – Малопольське і Підкарпатське воєводства, Холмщина і Підляшшя – Люблінське і Підляське воєводства ). Також Польща є релігійною країною, католицизм сповідує більшість населення.

Розділ 4. Природо - ресурсний потенціал та історико-культурні ресурси Польщі

4.1 Природно-рекреаційний потенціал

Рельєф території і корисні копалини. Польща займає східну частину 500 метрів, займають 3,1 %.Середньоєвропейської рівнини і її поверхня здебільшого має низинний характер. Низовини (з висотою до 300 метрів над рівнем моря) займають 91,3% загальної поверхні, височини ( від 300 до 500 метрів ) - 5,6 %, а гірські території, вище

Найвища точка країни знаходиться в Татрах - пік Риси ( 2499 метрів над рівнем моря ), а найнижча - на Жулавах Вісьляних - заглиблення біля Рачкув Ельбонських ( 1,8 метрів над рівнем моря ). Незважаючи на те, що найбільшу площу займають низовини - середня висота становить 173 метрів ( для Європи 320 метрів ), ландшафт Польщі є дуже різноманітним. Це викликано поясним розміщенням фізико - географічних зон і різноманітно сформованим рельєфом. [ 42, с.23 ]

Така будова поверхності поряд з давньою сільськогосподарською освоєністю території пояснює високий показник її розораності ( майже 1/2 ), за яким Польща поступається лиш Данії і Угорщині. Низинний рельєф сприяє розвитку транспортної мережі. Менш сприятливі умови для суднобудування має берегова лінія Балтійського моря, яка слабо розчленована. Вона в цілому вирівняна і в ній виділяються дві великі затоки: Поморська ( на заході ) і Гданська ( на сході ). Помилково представляти поверхню Польщі як однокову і монотонну.. На її поверхні спостерігаються окремі широтні пояси. Вздовж узбережжя Балтійського моря простягається смуга приморських низовин. Ландшафти дюн, довгих пісчаних кос і пляжів, мілководних заток чергуються з береговими уступами моря.В східній частині смуги знаходиться дельта Вісли ( Жулави ), на місці якої колись була морська бухта.Поступово пісщана коса відгородила її від моря, а Вісла заповнила її своїми наносами. Між південно - балтійським узбережжям і смугою центрально - польських низовин розташовані приозерні території.
Ландшафт Поморського і Мазурського приозер'їв сформувався під час останнього льодовикового періоду, цим пояснюється велика кількість ( більше 7 тисяч ) озер, і символами льодової епохи - валунами на їх території. Північніше пояса приозерїв знаходиться пояс невисоких підвищень ( Сілезька, Малопольська, Люблінська ), де льодовиковий покрив не був таким сильним. Широка смуга низовин : Великопольська, Сілезька і Мазовецька.
На півдні Польщі знаходиться смуга старих гір, дуже різноманітних за геологією і рельєфом. Серед них виділяються Судети ( займають близько 3% поверхні країни ) з найвищою точкою у масиві Карконоші ( Снєжка, 1602 метрів над рівнем моря ), крім того, близько 6% поверхні країни займають молоді складчасті гори - Карпати. Бескиди і Бещади відносно невисокі, проте коли під`їжджати до них з боку Кракова, то вони, піднімаючись гірськими ланцюгами одні за одними, створюють могутнє захоплення.

В будові Польських низовин можна виділити три «поверхи». Верхній з