них утворений молодими відкладами неогену і палеогену, зверху перекритими покладами льодовикових наносів. Тут знаходяться поклади торфа, бурого вугілля, кварцевих пісків, будівельних матеріалів: добувають їх як правило відкритим способом. Чохол рихлих відкладів довший час затруднював вивчення середнього «поверху», який складається з більш давніх відкладів. Тільки камяна сіль була відкрита в ньому ще в 19 столітті. Дякуючи геологічним розвідкам і роботам в товщі були виявлені поклади солі, нафти і природного газу. Особливе значення мало відкриття в 1957 році великого міднорудного басейну. Геологи добурилися і до нижнього «поверха»- кристалічного фундаменту платформи.
Карпати як порівняно молоді гори менш багаті корисними копалинами. Тут найдені невеликі поклади нафти і газу. Набагато багатшими виявилися надра Предкарпаття, на місці якого 20-30 мільйонів років назад існував прогин, затоплений морем. На дні утворилися поклади солі і гіпсу. Потім гіпсові товщі були перероблені водами, які містили вуглекислоту. В результаті хімічних реакцій з гіпса почала виділятися сірка. Також у Предкарпатті виявлені поклади нафти і газу, запаси яких зараз незначні. [6,с.31]
Але найбільшою різноманітністю корисних копалин характеризуються Судети і підвищення північі Польщі. Судети багаті на будівельні матеріали- гнейси, граніти, базальти, порфіри. Свентокшські гори мають поклади залізної руди. Тут добувають також і мрамор. Геологічно підтверджені поклади кам`яного вугілля, які оцінюються в 50,9 мільярдів тонн, вони розробляються в основному в Сілезії і Любельському районі.
4.1 Діаграма видобутку сірки у світі.
Експлуатація покладів вугілля є основою забезпечення країни енергією і важливим джерелом валютних надходжень. Польща є одним з найбільших виробників та експортерів кам`яного і бурого вугілля у Європі. Буре вугілля, геологічно підтверджені поклади якого становлять 14,1 мільярда тонн, добувається відкритим способом у центральній і південно-західній частинах країни. Величина розвіданих на сьогодні родовищ відповідає 174 - річному видобутку кам`яного і 35-річному видобутку бурого вугілля Розвідані в Польщі поклади природного газу становлять 120 мільярдів мІ, що відповідає 25-річному видобутку при нинішніх його обсягах.
Рис. 4.2 Карта корисних копалин у Польщі
1. кам`яне вугілля; 2. буре вугілля; 3. природній газ; 4. нафта: 6. залізні руди; 7. нікелеві руди; 8. мідні руди; 9. цинкові руди; 10. золото; 11. поліметалеві руди; 12. сірка; 13. сіль; 14. фосфорити.
Ця експлуатація забезпечує близько 37% потреб Республіки Польщі у паливі. У той же час запаси і видобуток нафти незначний, її переробка орієнтується на імпортну сировину. Відкритих покладів міді в Польщі ( майже 1,7 мільярдів тонн ) вистачить на 60 років при нинішніх обсягах видобутку. Мідь добувається у Нижній Сілезії з глибини до 1200 метрів. Мідні руди Польщі містять багато срібла,саме це і сприяє підвищеності рентабильності виробництва. Польща є девятим у світі і першим у Європі ( без колишнього СРСР ) виробником міді і срібла. Більшість видобутку цих металів експортується, в першу чергу на ринки Європейського Союзу. Поклади цинко - свинцевих руд знаходяться у Сілезько - Краківському регіоні. Поточний видобуток дозволяє задовольнити власні потреби. [ 1, с.53]
Кліматичні ресурси. Розташування Польщі в центрі Європи, широтне розміщення фізико-географічних зон є причиною того, що клімат країни має перехідний характер помірної зони. Будова поверхні Польщі дозволяє доступу повітряних мас з заходу, сходу та з півночі. Над Польщею панує західне перенесення : близько 200 днів над її поверхнею знаходяться морські повітряні маси, які приходять з Північної Атлантики. З ними повязані риси морського клімату: похмурна і дощова погода літом, часті тумани зимою. Більше 100 днів у рік над Польщею знаходяться континентальні повітряні маси східного перенесення, які приносять літом спеку, а холод зимою. Саме тому клімат Польщі характеризують як помірний континентальний, перехідний від більш мягкого морського клімата Західної до більш континентального клімату Східної Європи. Зіткнення різних мас повітря (переважно полярно - морських мас повітря Атлантики і полярно-континентальних Євразії ) спричиняє часті зміни погоди і значне коливання тривалості окремих пір року. Це стосується зим, які бувають або відносно теплими і вологими - морського типу, або морозними – континентального типу.
Враховуючи все це польські кліматологи вмділяють не чотири, а шість пір року. Літо триває з червня по серпень, Воно приходить з півдня, літні ізотерми( середня липнева у Варшаві +18є ) мають широтний напрям. Вересень і жовтен- осінні місяці. Вона, як правило, тепла, сонячна,без опадів. В листопаді настає передзима з дощовою погодою і заморозками. Зима приходить з півночі, тому зимові ізотерми ( середня січнева -2є ) мають меридіальний напрям. Середньорічні температури коливаються (крім гір) від +6єС до +8єС. Найтеплішими регіонами є Сілезька Низовина і Західна частина Сандомирської Котловини. Найхолоднішою територією є північно -східна частина краю. Середні температури липня становлять від + 16,5єС на півночі до +19є на Сілезькій Низовині і в околицях Тарнова, січня - від - 1єС над морем до - 4,5єС на північному сході ( в околицях Сувалк ). Середня температура повітря і середня кількість опадів у столиці становлять: у січні - - 4єС і 23 мм, у липні - + 19єС і 79 мм. Однак у зимові місяці ( січень - лютий) буває зниження температури до -10єС і нижче, а влітку ( червень-серпень) стовпчик термометра часто показує температуру більше +25єС.
Сніговий покрив у східній частині країни лежить 2 - 3 місяця, а в західній
частині 1 - 1,5