Подібні причини обумовлюють і польську підтримку європейської інтеграції України. Незалежна і сильна, а головне, дружня Україна для Польщі є суттєвою противагою впливам і амбіціям Російської Федерації, важливим інструментом польської східноєвропейської політики. Виступаючи 5 березня 1998 р. у Сеймі Республіки Польща Б. Геремек мав усі підстави стверджувати, що «незалежна Україна має ключове стратегічне значення і для Польщі та її безпеки, і для стабільності у всьому регіоні. Збереження привілейованих відносин з Україною сприяє зміцненню європейської безпеки». [ 31, с.1 ]

Торгівельно-економічне співробітництво. Республіка Польща - один з головних торговельних партнерів України. Обсяг товарообороту між країнами постійно зростає: 1992 році він становив 285,4 мільйонів доларів, у 1995 році зріс більше ніж утричі і становив 1033,4 мільйон доларів, а вже у 1988 році - 1449,1 мільйонів доларів. За даними статистики управління Польщі, які враховують і неторговий обіг, обсяги торгівлі з Україною 2000 року становили 1599,6 мільйонів доларів, що на 35 % більше ніж у 1995 році. Зокрема, експорт з Польщі зріс на 38 % ( 462,7 мільйонів доларів ), імпорт з України - на 26 % ( 103,5 мільйонів доларів). Проте слід зазначити, що справжні обсяги торгівлі є більшими, оскільки тут не враховано «човникову» торгівлю. За товарообігом з Україною 2000 року Польща посіла перше місце серед країн Центральної та Східної Європи та шосте – серед країн світу ( після Російської Федерації, Німеччини, Білорусі, Туркменістану та Сполучених Штатів Америки ).

Можливості для зростання товарообігу криються в збільшенні поставок з України залізної та марганцевої руд, хімічної продукції. Розширення кооперації виробництва в галузі машинобудування, збільшення поставок продукції сільського господарства дасть можливість створити позитивний зовнішньоторговий баланс з Польщею. Сприятимуть активізації торгівлі і створення укрвїнсько - польських фінансових груп в енергетичній, машинобудівній, хімічній, кредитно - фінансовій галузях. У місті Луцьку зареєстровано філію Люблінського кредитного банку.Значне місце в економічному спірробітництві посідає інвестиційна діяльність. Обсяг польських інвестицій в українську економіку на грудень 1997року становив 25,9 мільйона доларів або 4 % від загальної суми іноземних інвестицій. В Україні налічується 450 спільних польсько-українських підприємств з активами близько 26 мільйонів доларів, більшість з них невеликі торгівельні фірми. .[34, с.46]

Однак участь польського капіталу в великих проектах поки що незначна. У січні 1997 року підписано Меморандум про заходи з лібералізації торгівлі між двома країнами, а в березні 1998 року - Пам'ятну записку на виконання домовленостей, закріплених у цьому меморандумі.Згідно з статистикою, за 9 місяців 2001 року обсяг двосторонньої торгівлі зріс на 26 % порівняно з аналогічним періодом 2000 року і становив 717,4 мільйонів доларів. Позитивне сальдо торгівлі для України становило 36,4 мільйонів доларів
На сьогодні основну частину польського імпорту з України становлять сім товарних груп. Це мінеральні продукти, частка яких становить 54,99 %, метали і вироби з них - 20,39 %, а продукція хімічної і пов'язаної з нею галузей - 11,08 %, деревина і вироби з неї - 3,02 %, машини, механізми, устаткування - 1,97 %, продукти рослинного походження - 1,63 %, живі тварини і продукти тваринництва – 1,5 %. В експорті Польщі в Україну найбільші обсяги припадають на такі основні групи товарів: машини, механізми, устаткування - 11,28%, продукція хімічної і пов'язаної з нею галузей - 10,91 %, пластмаси і вироби з них - 10,10 %, промислові товари - 8,79 %, продовольчі товари - 8,46 %, текстиль і текстильні вироби - 7,14 %.

Співробітництво у військовій сфері. Угоду між Міністерством оборони України і Міністерством Національної оборони Польщі про розвиток військового співробітництва підписано 3 лютого 1993 року під час офіційного візиту в Україну Міністра Національної оборони РП З.Оконського. Угодою визначено наступні основні напрямки співробітництва: розброєння і заходи, спрямовані на зміцнення довіри і співробітництва з метою забезпечення взаємної, європейської і міжнародної безпеки,обмін інформацією про організаційні структури, проблеми керівництва Міністерства оборони і Збройних Сил, комплектування військ у мирний час; спільне навчання військ і штабів; тилове і технічне забезпечення; соціальні питання, виховна і культурна діяльність; правова діяльність у Збройних силах; співробітництво у галузі військового зв`язку; військова топографія і геодезія; науково – дослідницька діяльність; участь Збройних Сил у вирішенні завдань Цивільної оборони та охорони навколишнього середовища.

26 листопада 1997 року міністри оборони України і Республіки Польща підписали Угоду про створення спільної військової частини миротворчих сил для участі в міжнародних миротворчих і гуманітарних операціях, яку було ратифіковано ВР України у березні 2000 року. З липня 2000 року українсько - польський миротворчий батальйон виконує миротворчі завдання у Косово.
Відбувається обмін досвідом реформування військ і підтримання на належному рівні їх боєготовності між ВПС України та силами ППО Польщі. Розвивається співробітництво прикордонних військових округів. Зокрема, Західного оперативного командування Збройних Сил України та Сілезького військового округу Збройних Сил Республіки Польща. [ 12, с.124]

Польща і Україна, пройшовши перші кроки державного будівництва, зіткнулися з проблемою забезпечення власної безпеки, яку раніше в такому вигляді не розвязували.Виявилося, що самотужки вони не можуть цю проблему вирішити. Як наслідок почали виникати різні ініціативи і пропозиції. Прикладом подібної організації може бути Вишеградська ініціатива ( пропозиція Польщі ) та Центральноєвропейська зона стабільності і безпеки ( пропозиція України