1997 року українсько-- польські гуманітарні взаємини вийшли на якісно новий рівень. Весною цього ж року українська громада в Польщі ініціювала проведення Конгресу українців. Присвяченої 50 - річчю найтрагічніших сторінок сучасної історії - акції «Вісла».

Кафедри україністики п’яти вищих навчальних закладів Польщі готують фахівців з української мови і літератури. В Україні на кафедрах славістики та полоністики кількох університетів вивчається польська мова і література. Вживаються заходи для відкриття Українського інформаційно - культурного центру у Варшаві. А у Києві діє Центр польської культури.
Вагомий поштовх справі польсько - українського порозуміння надав візит Іоана Павла 2 в Україну 23 - 27 червня 2001 року. Перебування Папи Римського в Києві та Львові сприяли піднесенню авторитету України на міжнародній арені та зближенню сусідніх народів.

Події 1998 – 2001 року навколо польських військових поховань на Личаківському цвинтарі у Львові засвідчили,що крім офіційного державного рівня відносин треба враховувати і регіональний. На практиці було доведено, що зусиль одних інтелектуалів двох країн для подолання стереотитів минулого недостатньо. У жовтні 2001 року у м. Люблін відбулося офіційне відкриття Європейського Колегіуму польських та українських університетів, створеного за ініціативою президентів України і Польщі. [ 36,с. 129]

Відбувається активний обмін між культурно-мистецькими та спортивними організаціями України і Польщі, науковими установами, молоддю обох країн. Більш як 500 громадян навчаються у вузах Польщі і більше 200 громадян Польщі навчаються в українських університеах, інститутах. В Україні працюють офіційно зареєстровані Федерація польських організацій, Спілка поляків України. Понад 30 польських товариств діють у Києві, Житомирі, Львові, Хмельницькому, Вінниці, Івано-Франківську.
Отже, підсумовуючи п`ятий розділ, можна зробити висновок, що польсько- українські відносини почали активно розвиватися після проголошення Україною незалежності. Адже Польща одна з перших визнала незалежність України. Поглиблення польсько – українських зв`язків є пріоритетом зовнішньої політики України, оскільки Польща входить у НАТО, Європейський Союз. А це поглиблення в свою чергу сприятиме досягненню стратегічної мети зовнішньої політики України - інтеграції в європейські структури. Обом державам потрібно поглиблювати відносини у військовій, гуманітарній сферах, обмінюватися досвідом, проводити спільні військові навчання, освітні та економічні конференції, культурних заходів. Польщі та Україні потрібно забути про протистояння у Східній Галичині під час Другої світової війни.

Основне завдання політичних діячів та діячів культури, науки, мистецтва, представників національних спільнот полягає у подоланні негативних стереотипів минулого, шуканні можливостей зближення українського і польського суспільств через проведення спільних конференцій, фестивалей, подання повної та достовірної інформації про польське і українське суспільств взагалі.

Висновки

Отже, підсумовуючи перший розділ, можна зробити висновок, що країнознавство має більш як двох тисячолітню історію. Як наука вона описує навколишній світ, країни і регіони. На зламі 2-3 тисячоліть набуває вигляду сучасної науки, яка досліджує географічні, суспільні, історичні, туристичні, рекреаційні аспекти територіальної організації суспільства. Ще в давні роки різні вчені намагалися зробити крпїнознавчі огляди різних регіонів світу, окремих країн. Найдавніші країнознавчі огляди Європи викладено у 17- томній «Географії» Страбона, в Китаї – у багатотомній «Книзі документів» та «Історичних записках», складених Сима-Цянем ( 1 століття др нашої ери ).

Сучасні країнознавчі дослідження мають на меті вивчення соціальних, економічних, культурних і політичних аспектів життя країн і регіонів як єдиної світової системи. Результати можна використовувати при організації зовнішнього економічного співробітництва, міжнародного туризму.

Підсумовуючи другий розділ, можна сказати, що Польща має вигідне економіко - географічне положення. Також країна має вихід до Балтійського моря. Все це сприяє розвитку торгівльних, господарських, культурних, соціальних зв`язків з іншими країнами Європи та світу. Важливим для Польщі є членство у Європейському Союзі, яке робить світовий і європейські ринки відкриті для польської продукції. Польща – країна освіти, науки, туризму та відпочинку. Столиця Варшава є великим освітнім центром не лише Польщі, а й усього світу.

Щодо третього розділу, то Польща справді однонаціональна держава, національні меншини становлять всього 3 % всього населення, серед них найчисленнішими є німці, українці, білоруси, литовці, словаки. У країні є шість міських агломерацій. Також Польща є релігійною країною, католицизм сповідує більшість населення.

Підсумовуючи четвертий розділ, можна зробити висновок, що Польща находиться на стику Східної і Центральної Європи, а це в свою чергу впливає на різноманітність рельєфу, клімату, рослинності і тваринності. У Польщі відкриті поклади багатьох корисних копалин : кам`яного і бурого вугілля, природного газу, заліза, міді, срібла, сірки. За експортом кам`яного вугілля Польща займає одне з провідних місць у Європі.

У Польщі багато відомих гірськолижних курортів ( Закопане, Криниця ), природних національних парків ( Біловезький, Бещадський, Волінський, Кампіноський, Карконошський, Татранський ), де під охороною знаходиться своєрідна природа, охороняються зникаючі види рослин і тварин. Багаті на пам`ятки історії та архітектури такі міста : Краків, Варшава, Торунь,