Гданськ, Люблін, Марбольк, Перемишль.
Підсумовуючи п`ятий розділ, можна зробити висновок, що промисловість та сільське господарство займають вагоме місце у економіці Польщі. Разом вони дають більше 40 % ВНП країни. Характерною особливістю промисловості є її технологічна відсталість від високорозвинених країн світу. А своєрідною особливістю польського сільського господарства є збільшення частки у ньому приватного сектору.
У Польщі найважливішими промисловими районами є Верхньосілезький ( найбільший ), Варшавський, Лодзинський. Негативною стороною польської промисловості є її надмірна концентрація на півдні країни, зокрема у Сілезькому воєводстві. Сілезький район дає 95 % всього видобутку кам`яного вугілля, за видобутком якого Польща займає щільне місце у світовій десятці. Щодо сільськогосподарської продукції, то Польща є відомим виробником фруктів та овочів, вона займає перше місце у світі за збором порічок і третє місце за збором полуниць. Земельні площі, зайняті овочами і фруктами знаходяться у центральних і південних районах Польщі.
Підсумовуючи шостий розділ, можна зробити висновок, що у Польщі витрачаються великі кошти на розвиток, літератури, науки, освіти, мистецтва туризму. У Польщі на перше місце ставиться всебічний розвиток людини, є можливість отримати якісну освіту міжнародного зразка у кращих польських університетах ( Варшавському, Краківському, Вроцлавському ), а потім знайти відповідну роботу, можливість розвивати своїь здібності і таланти.
А також у Польщі уряд дбає про відпочинок і оздоровлення мешканців, підтримуючи розвиток національного спорту, туризму, радіо і телебачення. Саме тому в Польщі є лауреати міжнародних премій, призери спортивних олімпіад і змагань.
Підсумовуючи сьомий розділ, можна зробити висновок, що польсько- українські відносини почали активно розвиватися після проголошення Україною незалежності. Адже Польща одна з перших визнала незалежність України. Поглиблення польсько – українських зв`язків є пріоритетом зовнішньої політики України, оскільки Польща входить у НАТО, Європейський Союз, А це в свою чергу сприятиме досягненню стратегічної мети зовнішньої політики України - інтеграції в європейські структури. Обом державам потрібно поглиблювати відносини у військовій, гуманітарній сферах, обмінюватися досвідом, проводити спільні військові навчання, освітні та економічні конференції, культурні заходи. Обом державам потрібно забути про протистояння у Східній Галичині під час Другої світової війни, про минулі історичні негативні події.
Основне завдання політичних діячів та діячів культури, науки, мистецтва, представників національних спільнот полягає у подоланні негативних стереотипів минулого, пошуку можливостей зближення українського і польського суспільств через проведення спільних конференцій, фестивалей, подання повної та достовірної інформації про польське і українське суспільств взагалі.
Між українськими та польськими вченими- географами існують тісні взаємозв`язки і співпраця, тому потрібно їх підтримувати, вдосконалювати та розвивати.
Список використаної літератури
1. Автомагистраль Е ( по дорогам Болгарии, Чехословакии, Польши ) / под ред. А. Семашка. – Вильнус, 1987. – С. 53.
2. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : ВЦ «Академія», 2005. С. 213.
3. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Посібник. – К. ; ВЦ «Академія», 2003. – С. 345.
4. Білоченко А. Розвиток фінансового ринку Республіки Польща //Фінанси Укр. – 2007. - № 5. С. 87.
5. Блій Г. Де. Мюллер П. Георгафія : світи, регіони, концепти ( Пер. з анг.; Передмова та розділ «Україна» О. Шаблій. – К. : Либідь, 2004. – С.432.
6. Бромлей Ю. В. Страны и народы. Заруб. Эвропа. Восточная Эвропа. – М. : Мысль, 1980. С. 30.
7. Гедройц Є. «Ініціаива має належати Польщі» ... //Універсум. – 1995. - № 7-8. - С.36 - 37.
8. Дильонгова Г. Історія Польщі 1795-1990 [ Текст ] /; пер. з пол. М. Карсенка. – К. : Києво-Мог. академія, 2007. – С.198.
9. Довгань Г.Д., Сиротенко А.Й., Стадник О.Г. Країнознавство: Довідник. – Харків : Веста : Вид-во «Ранок», 2007. – С.155.
10. Друяков Б.М. Туристические маршруты по европейским странам и городам : Очерки. – М., 2001. – С. 41.
11. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. Кузика С.П. – Вид. 2-ге,зі змінами. – Львів : Світ, 2005. – С. 192.
12. Игрицкий Ю.И., Глинкина С.П., Лыкошина Л.С. Становление многопартыйности у Восточной Европе у 1990-е годы. – М., 1996. – С.124.
13. Іващенко М. Україна – Польща : єдність крізь віки. [ Ізоматеріал ]. – К. – Грані, 2007. – С. 36.
14. Козакевич є. Порібні реальні дії, а не декларації // Політика і час. – 1997. - № 12. – С. 12.
15. Клочовський Є. Історія Польщі до кінця 15 століття. ( Клочовський Є.; Пер. Н. Яковенко. – Люблін, 2005. С.108.
16. Кріль М.М. Історія країн Центрально- Східної Європи ( кінець 20- початок 21 ст. ) : Навч. посібник. – К. : Знання, 2008. – С. 231.
17. Мальська М.П., Гамкало М.З., Бардан О.Ю. Туристичне країнознавство. Європа. – К.: Центр учбової л-ри, 2009. – С. 128.
18. Мирошников В.В. Країни світу. Європа. - Харків, 2006. – С. 90.
19. Моцик О. «Польські підприємці не побоялися у період кризи вкладати гроші у нашу економіку» : [ Укр. – пол. економ. відносини ] // Голос України . – 2009. – 30 груд. (№ 249). – С. 25.
20. Моцик О. Україна і Польща – стратегічні партнери // Політика і час. – 2006. - № 5.- С. 4.
21. Навойчик М. Ринок праці у Польщі. Перспективи