Всі населені пункти разом утворюють єдину систему розселення. Проте і в ній існують регіональні відмінності. Наприклад, на заході та півдні історично склалася така система розселення , яка включає великі, середні імалі міста, сільські поселення без хуторіві окремих ферм. На південному сході розвиток міських поселень трималося в основному на рівні середніх міст,а сільські поселення характеризуються роздрібненістю. Для центральної частини характерне переважання двох великих міст ( Варшава, Лодзь ) при недостатньому розвитку середніх міст. Сільські поселення розташовані вздовж доріг. В передгірських районах Судет і Бескид сітка малих і середніх міст співвідношується з великими селами, які часто зростаються одні з одними. [ 22, с. 13-14 ]

Вікова структура населення. За віковою структурою Польща є однією з наймолодших країн у Європі : діти та підліткм становлять 21% всього населення. Питома вага осіб працездатного віку становить 67 %, післяпрацездатного – 12 %. Чисельність населення Польщі працездатного віку (чоловіки – 18 - 64 років, жінки – 18 - 59 років) становить близько 22 333 тисяч осіб, або 67 % загальної чисельності населення країни. З числа працездатного населення 51,7% - чоловіки, 48,3% - жінки. Найбільшу частку працездатного населення становлять особи у віці 30 – 39 років ( 28,3 % ) і особи у віці 20 - 29 років ( 23 % ). Середня тривалість життя чоловіків становить 68,9 роки, а жінок – 77,3 роки ( в Україні відповідно 62 і 73 роки ).

Статева структура населення. За даними статистики, чоловіки становлять 48,7 % польського суспільства, а жінки - 51,3 %. Із загальної кількості сімей у містах багатодітні сімї ( ті, що мають троє і більше дітей ) становлять тільки 9 %, в той же час на селі цей показник більший -16 %. Рівень освітченості населення один з найвищих у світі – 99 %.

Рис. 3. 2 Піраміда тривалості життя мешканців Польщі в 2005 році

Релігія. Переважна більшість мешканців Польщі є католиками. У східних районах, де проживають українці та росіяни, поширене православ'я. Національні меншини ніде не сконцентровані. Найбільші українські релігійні громади є Кракові, Вроцлаві, Варшаві. Частина мазурів і сілезців сповідують лютеранство. Ще колись люди різного віросповідання не вступали у шлюб. Такі союзи засуджувалися родичами і суспільством. В сучасній Польщі в часи науково-технічного прогресу, коли основи релігійності населення розгойдуються, замітно зростає атеїзм. Це все призводить до того, що спілкування людей все більш вільним від релігійного тиску. У 1978 році у Ватикані вперше Папою Римським за іменням Іоана Павла Другого було обрано польського кардинала – Кароля Войтилу.

Національний склад населення. Польща відноситься до країн з високим ступенем національної однорідності населення. Поляки становлять 97 % всього населення країни. Питома вага етнічних меншин у населенні Польщі близько 3 %. Основними меншинами є німці ( 450 тисяч ), українці ( 350 тисяч ), білоруси ( 250 тисяч ). Чисельність інших меншин є незначною, зокрема литовців та словак по 20 тисяч осіб. Основна частина німців проживає у Сілезькому воєводстві. Українці розселені переважно на північному заході ( Нижньосілезьке, Західно – Поморське, Поморське, Вармінсько – Мазурське воєводства ) та на південному сході ( Лемківщина, Надсяння – Малопольське і Підкарпатське воєводства, Холмщина і Підляшшя – Люблінське і Підляське воєводства ). Білоруси проживають в основному у Підляському воєводстві.

Відтворення населення. Основну роль у відтворенні населення відіграє його природний приріст. У 1997 році народжуваність становила 10,7, смертність – 9,8, а природній приріст – 0,9. Найбільший природній приріст спостерігався у перші повоєнні десятиліття. Це був так званий компенсаційний приріст, повязаний з тенденцією до відтворення воєнних втрат. Найбільший природній приріст був у першій половині 1950 – х років.У 1955 році показник приросту був рекордний – 19,3. Природній приріст більший у містах чиму селах. Це повязано з міграціями молоді з сільської місцевості до міст. У наступні десятиліття показник приросту поступово знижувався у міру старіння того поколіня, яке пережило війну. [ 13,с.36 ]

Переміщення населення ( міграції ).Найбільші зовнішні переміщення населення спостерігалися у 1940-х роках. Тоді з території Польщі було виселено 4 мільйона осіб – німців, литовців, білорусів, українців. Натомість до країни вїхало 4,4 мільйона поляків, в основному з України, Білорусі і Литви. Це сприяло перетворенню Польщі в однорідну національну державу. За останні три десятиліття польські зовнішні міграції мають негативне сальдо. В 1970 – х роках воно становило 20 тисяч осіб, в 1980 – х роках - 25 тисяч, а в 1990 – х роках 12 тисяч ( еміграція 20 тисяч , іміграція 8 тисяч осіб). Польська діаспора зосереджена у