Видовище страти справляє на героя настільки гнітюче враження, що він хворіє і звертається за допомогою до Бога. Аксель виходжує хворого: на пропозицію Міккеля прочитати йому заповітне лист (оскільки Міккель все одно вмирає) Аксель відповідає відмовою, він упевнений: Міккель виживе (і ні той ні другий не знають, що папір з ладанки давно вже викрала їх загальна коханка з «веселого корабля »Люсія). Настільки благородний жест з боку щасливого суперника і сина свого ворога розпалює в Міккелі ненависть ... і він одужує. Аксель ж благополучно одружується на придивилася йому доньці члена міського магістрату. Однак безтурботна сімейне життя не для нього, і незабаром він відправляється назад у Данію (всього лише щоб поглянути на свою давню любов і тут же повернутися назад до Стокгольма до дружини), але збивається зі шляху і ледь не гине в зимовому «первісному» лісі, де його підбирає лісова людина Кеса, що живе разом з дочкою в самотній хатинці. І в їхньому будинку теж Простосердий і привітний Аксель прийнятий як кращий гість, і Кеса без роздумів віддає йому найдорожче - дочка. Але приходить весна, лісове самотність стає Акселю в тягар, і він вирушає далі.

Трохи пізніше в тому ж році до опинився в рідних місцях Міккеля доходять чутки про справляємося неподалік багатою весіллі. Інгер, незаконну дочка Анни-Метти і Міккеля, видають заміж за багатого й вродлива лицаря Акселя. Аксель знаходить і запрошує на весілля свого старшого друга, але Міккель відмовляється, він боїться минулого. Тоді Аксель проводжає його в шлях на іншу сторону фіорду, і тут в нападі незрозумілою ненависті до долі Міккель накидається на Акселя і ранить його в коліно, він не хоче, щоб син Отто і його суперник був щасливий. Через кілька днів всіма покинутий Аксель вмирає від Антонова вогню - гангрени.

Тим часом справи у короля Крістьерна теж йдуть неважливо. Він двічі завойовував Швецію, і двічі її від нього відпадала. До того ж у нього в тилу, в Данії, нарікає знати. Врешті-решт король змушений тікати з Ютландії (це - найбільший датський півострів) на Фюн, де йому обіцяють підмогу. За короля варто також Норвегія. Крістьерн соромиться своєї втечі і, майже діставшись до острова, наказує повертати назад, але, коли знову опиняється біля берегів Ютландії, розуміє - його повернення нерозумно, і наказує знову правити на Фюн. Так у метаннях по Малому Бельт туди і назад проходить ніч. Король втратив колишню впевненість, а це означає, що король упав.

Проходить багато років. Міккель, бувалий учасник майже всіх європейських воєн того часу, здійснює паломництво до святих місць в Єрусалим і в Італію, після чого повертається у рідне село.Свого старшого брата Нільса і трьох дорослих племінників він застає за військовими приготуваннями: по всій Ютландії палять і грабують дворянські садиби, селяни збирають народне ополчення на допомогу захопленому знаттю Крістьерну. Міккель вже в літах, він надивився воєн, і йти разом з селянами він не бажає: він послужить королю по-іншому. На руїнах спаленого маєтку Мохольм Міккель виявляє лежать разом трупи постарілого Отто Іверсена і селянина-багатія Стеффена, колишнього чоловіка Анни-Метти, яка давним-давно померла. Ось і зустрілися всі її чоловіка, резюмує Міккель.

Спочатку брали перемоги, селяни розгромлені німецькими ландскнехтами Йоганна Рантцау (він застосував проти мужви вогнепальна зброя - мушкети). Міккель ж подається в служіння до укладеного у замок Сеннерборг королю. В останньому епізоді роману він відправляється з замку до лікарю і чорнокнижника Захарії в Любек, щоб дозволити мучить короля питання: Земля чи обертається навколо Сонця, як стверджує це наслухавшись новомодних теорій в Італії Міккель, чи це Сонце ходить навколо Землі, як вважалося здавна? Переживши ряд комічних пригод, пов'язаних з старечої неміччю, войовничими замашками і пристрастю до питию, Міккель добирається до мети, але лише для того, щоб скомпрометувати Захарія, який, як виявилося, ставив хитромудрі досліди на живій людині. Вражений жорстокістю його експериментів, Міккель пробалтивается про них у п'яному угарі, і до Захарія, як і його піддослідна істота - зачате в замку Сеннерборг самим королем Крістьерном! - Публічно спалюють. Міккеля ж привозять в замок наполовину паралізованого, і він байдуже слухає повідомляється йому новини: у замку живуть, чекаючи приїзду Міккеля, його онука - молоденька глухоніма Іда, незаконнонароджена дочка Інгер і Акселя, і опікує її бродячий музикант Якоб, колись пошкодував покинутої дитини . Так і не вставши з ліжка, Міккель помирає через півроку з твердим переконанням, що він не знав у житті щастя.

Настільки ж малоутешітелен і підсумок життя одряхлілого у в'язниці, але не втратив остаточно дух короля Крістьерна. Після його правління, резюмує автор, Данія як самостійна держава «випала з історії». Час, як проголошує Йенсен на сторінках роману, «всесокрушающе», і воно незрівнянно з метаннями, помислами або сподіваннями окремої людини або цілих народів.