відчуваю міст над нами, цю громадину, що підноситься в сірому вечорі, конструкцію зі своїми візерунками, зі своїми незліченними іксами, зі своїми опорами ... Він - над нами, наді мною. Він тисне ... Мені боляче. Я вичерпався. Таке відчуття, ніби отимел цілий міст ».
Після відходу Ебберлайн Джон виявляє в квартирі телевізор, знову працює в старому режимі ... Телефон ж як і раніше видає короткі гудки. Орр виходить з будинку і набредает на катастрофу: на залізничних шляхах перекинувся потяг. Джон починає допомагати переносити поранених і на прохання лікаря тримає своєю рукою кровоточить артерію якоїсь людини. Орру стає недобре і він пробирається між поранених в туалет вагона. Через деякий час поїзд рушає: виявляється, він давно спорожнів. Орр залишається, рухаючись у невідомому напрямку. Свій лікарняний браслет Орр викидає у вікно.
Еоцен
Переплетення свідомостей Орра, шотландського інженера і варвара.
Андреа отримала жадану ступінь. Йому приходили в голову думки оформити стосунки, але він не хотів робити поступку державі і Церкви. До того ж розумів, що Андреа відповість, швидше за все, відмовою. Вона поїхала до Парижа - вивчати російську. Перед від'їздом вони гуляли і разом дивилися на міст Норт-Куінсферрі. Виявляється цей міст будуть фарбувати: «три довбаних року».
Він успішно працював, завжди знаходячи приводи, щоб не бувати в Парижі.
Він почав зустрічатися з молоденькою медсестрою, знаючи, що в Андреа в Парижі теж хтось є. У нього померла мати, Андреа приїхала на похорон. Вмирає й батько Андреа від серцевого нападу за кермом автомобіля, вона повертається до Единбурга.
Метаморфоз
Олігоцен
Орр продовжує їхати на поїзді, сподіваючись у підсумку добратися до Королівства або Міста. Дорогою йому снився сон повторювався про чиюсь сухопутної життя. Він за кілька діб знесилів від голоду, однак, незважаючи на кілька можливостей зістрибнути, Орр продовжує свою подорож. Врешті-решт поїзд наповнився пасажирами і Орра виявили і висадили в Республіці, студеної концентричної території. Його поселили в бараці з сотнею інших людей. Він свого роду укладений серед інших ув'язнених і охоронців. Орра переслідують сни про війну і смерті. Виявляється, що подібне тут сниться всім.
Міоцен
Інженер зустрічається зі старим університетським другом Шоном. Вони слухають старі платівки.
Орра призначили офіціантом в поїзді, посколь він мало розумів те наріччя, на якому всі розмовляли: так він уникнув гіршої долі. Поступово весь склад став броньованим, а в поїзді їхали одні офіцери. Їх атакували з повітря, вони приймали поранених, вивантажували танки і автомобілі. Вагон, в якому якраз знаходився Орр відірвався від загального складу і покотився по кам'яній осипи. У вагон вторглися бандити фельдмаршала, щоб награбувати і добити поранених. Оскільки Орр в несвідомому стані говорив щось на їх же мові і прикладав голову старшого офіціанта до того, що залишилося, вони зацікавились бранцем і відвели його до фельдмаршала. Тепер Орра понизили в посаді: тепер його робота - розповідати історії зі свого минулого життя фельдмаршалу і його банді запеклих душогубів. До речі, хустку Ебберлайн у Орра забрали: тепер у нього сякався фельдмаршал. Улюбленими його розвагами було кидати солдатів в озера киплячій бруду і гнати прив'язаного бранця перед поїздом. При атаці бомбардувальника Орр і ще десять людей встигли зістрибнути з поїзда і знаходилися тепер у покинутому людьми місті. Одного разу фельдмаршал закликає до себе Орра і велить йому засунути стовбур кулемета між сідницями, коли він буде гвалтувати свиню. Але Орр не витримує і розколює кулеметом його череп. Орр знаходить форму офіцера, переодягається в неї, забирає носовичок у вбитого і тікає.
Пліоцен
Андреа повернулася з Парижа і оселилася в старому будинку з матір'ю. Він заробляв все більше, купував все більш дорогі машини, а й лисина на потилиці ставала все більше ... Вона перекладала з російської, з успіхом друкувалася в шотландських і паризьких журналах. Вони були разом, проте, заводили короткострокові романи на стороні. Вмирає його батько.
Одного разу Андреа повертається з Парижа, як у воду опущена. Миссис Крамон сообщает ему, что у Густава рассеянный склероз. Теперь Андреа проводила там столько же времени, сколько в Шотландии: за Густавом некому было ухаживать. Он жалел Густава и ненавидел его за то, что тот отнимает у него Андреа. Он ненавидел себя за то, что ненавидел его.
Он стал злоупотреблять наркотиками, чувствуя себя то вдвое моложе, то вдвое старше. Густаву стал требоваться постоянный уход: Андреа задержится в Париже и, если его семья будет настаивать, придется оформить брак…
Рубака дожил до глубокой старости, что редко встречается среди таких, как он. Ему помогал зверек-талисман, которого он вынес из Преисподней. Теперь зверек пытается вернуть молодость варвару, поскольку лишь он из них двоих обладает человеческим телом. Они завладели летающим замком и оттуда пытаются найти источник молодости. Но вот в замок врывается огромный парень-рубака, которому помогают магические силы, а именно шлем. Он убивает старого рубаку, а вместе с тем исчезает и зверушка с его плеча.
Четвертичный период
Инженер изрядно выпил и покурил травы вместе со своим другом Стюартом, с которым встретился в преддверии Рождества. Он решает поговорить с Андреа об их отношениях, объяснить ей, насколько любит ее, что хочет провести с нею всю жизнь. Он звонит ей, но долгое время слышит лишь короткие гудки: наверное, болтает с Густавом — это надолго. И он решает ехать к ней немедленно и, несмотря на то, что он пьян, садится за руль, обещая себе