Короткий переказ твору Іван (Володимир Богомолов)

Молодого старшого лейтенанта Гальцева, тимчасово виконуючого обов'язки командира батальйону, розбудили серед ночі. Біля берега затримано хлопчисько років дванадцяти, весь мокрий і тремтячий від холоду. На строгі питання Гальцева хлопчик відповідає тільки, що його прізвище Бондарєв, і вимагає негайно повідомити про своє прибуття в штаб. Але Гальцев, не відразу повіривши, доповідає про хлопчика, лише коли той вірно називає прізвища штабних офіцерів. Підполковник Грязнов дійсно підтверджує: «Це наш хлопець», йому потрібно «створити всі умови» і «звертатися делікатніше». Як і було наказано, Гальцев дає хлопчику папір і чорнило. Той висипає на стіл і зосереджено підраховує зернятка і хвойні голки. Отримані дані терміново відправляються в штаб. Гальцев відчуває себе винуватим за те, що кричав на хлопчика, тепер він готовий доглядати за ним.

Приїжджає Холін, рослий красень і жартівник років двадцяти семи. Іван (так звуть хлопчика) розповідає одному про те, як не міг через німців підійти до чекала його човні і як з працею перепливав холодний Дніпро на колоді. На формі, привезеної Івану Холіним, орден Вітчизняної війни і медаль «За відвагу». Після спільної трапези Холін та хлопчик виїжджають.

Через деякий час Гальцев знову зустрічається з Іваном. Спочатку в батальйоні з'являється тихий і скромний старшина Катасонич. З спостережних пунктів він «дивиться німця», цілу добу проводячи у стереотруби. Потім Холін разом з Гальцевим оглядає місцевість і траншеї. Німці на іншій стороні Дніпра постійно тримають наш берег під прицілом. Гальцев повинен «надавати всіляке сприяння» Холін, але йому не хочеться «бігати» за ним. Гальцев займається своїми справами, перевіряє роботу нового фельдшера, намагаючись не звертати уваги на те, що перед ним красива молода жінка.

Що приїхав Іван несподівано дружелюбний і балакучий. Сьогодні вночі йому належить переправа в німецький тил, але він і не думає спати, а читає журнали, їсть льодяники. Хлопчик захоплений фінкою Гальцева, але той не може подарувати Івану ніж - адже це пам'ять про його загиблого кращого друга. Нарешті Гальцев докладніше дізнається про долю Івана Буслова (це справжнє прізвище хлопчика). Родом він з Гомеля. У війну загинули його батько і сестричка. Івану довелося пережити багато чого: він був і в партизанах, і в Тростянці - у таборі смерті. Підполковник Грязнов умовляв Івана поїхати в Суворовське училище, але той хоче лише воювати і мстити. Холін «навіть не думав, що дитина може так ненавидіти ...». А коли Івана вирішили не посилати на завдання, він пішов сам. Те, що може зробити цей хлопчик, і дорослим розвідникам рідко вдається. Вирішено, що, якщо після війни не відшукається мати Івана, його усиновлять Катасонич або підполковник.

Холін каже, що Катасонича несподівано викликали в дивізію. Іван по-дитячому ображений: чому той не зайшов попрощатися? Насправді Катасонич тільки що був убитий. Тепер третім буде Гальцев. Звичайно, це порушення, але Гальцев, і до того просив взяти його в розвідку, вирішується. Ретельно підготувавшись, Холін, Іван і Гальцев відправляються на операцію. Перепливши річку, вони ховають човен. Тепер хлопчикові чекає нелегка і дуже ризикована завдання: непомітно пройти в тилу німців п'ятдесят кілометрів. Про всяк випадок він одягнений як «бездомний отрепиш». Страхуючи Івана, Холін та Гальцев близько години проводять у засідці, а потім повертаються назад.

Гальцев замовляє для Івана точно таку ж фінку, як та, що йому сподобалася. Через деякий час зустрівшись з Грязновим, Гальцев, вже затверджений на посаді командира батальйону, просить передати ніж хлопчика. Але виявляється, що, коли Івана остаточно вирішили відправити в училищі, він самовільно пішов. Грязнов неохоче говорить про хлопчика: чим менше людей знає про «закордонніках», тим довше вони живуть.

Але Гальцев не може забути про маленького розвідника. Після важкого поранення він потрапляє до Берліна для захоплення німецьких архівів. У знайдених документах таємної польової поліції Гальцев раптом виявляє фото зі знайомим вилицюватим особою і широко розставленими очима. У донесенні сказано, що в грудні 1943 р. після запеклого опору був затриманий «Іван», спостерігав за рухом німецьких ешелонів в забороненій зоні. Після допитів, на яких хлопчик «тримався зухвало», він був розстріляний.