VI. У маленькому дешевому ресторані в передмісті готуються до весілля Ян Суна та Шен Де. Наречена в вінчальному вбранні, наречений у смокінгу. Але церемонія все ніяк не почнеться, і бонза поглядає на годинник - наречений і його мати чекають Шой Так, який повинен принести триста срібних доларів. Ян Сун співає «Пісню про день святого Ніколи»: «У цей день беруть за горло зло, / У цей день всім бідним пощастило, / І господар і наймит / Разом прямують у шинок / У день святого Ніколи / Худий п'є у жирного в гостях . / Ми вже не в силах більше чекати. / Тому-то і повинні нам дати, / Людям тяжкої праці, / День святого Ніколи, / День святого Ніколи, / День, коли ми будемо відпочивати ».

«Він вже ніколи не прийде», - каже пані Ян. Троє сидять, і двоє з них дивляться на двері.

VII. На візку близько тютюнової крамниці убогий скарб Шен Де - крамницю довелося продати, щоб повернути борг людям похилого віку. Цирульник Шу Фу готовий допомогти: він віддасть свої бараки для бідняків, яким допомагає Шен Де (там все одно не можна тримати товар - занадто сиро), і випише чек. А Шен Де щаслива: вона відчула в собі майбутнього сина - льотчика, «нового завойовника / недоступних гір та не відомих областей!» Але як уберегти його від жорстокості цього світу? Вона бачить маленького сина столяра, який шукає їжу в помийному відрі, і клянеться, що не заспокоїться, поки не врятує свого сина, хоча б його одного. Настав час знову перетворитися на двоюрідного брата.

Пан Шой Так оголошує присутнім, що його кузина і надалі не залишить їх без допомоги, але відтепер роздача їжі без відповідних послуг припиняється, а в будинках пана Шу Фу буде жити той, хто згоден працювати на Шен Де.

VIII. На тютюновій фабриці, яку Шой Так влаштував у бараках, працюють чоловіки, жінки і діти. Наглядачем - і жорстоким - тут Ян Сун: він анітрохи не засмучується з-за зміни долі і показує, що готовий на все заради інтересів фірми. Але де Шен Де? Де добра людина? Де та, хто багато місяців тому в дощовий день у хвилину радості купила кухоль води у водоноса? Де вона і її майбутня дитина, про який вона розповіла водонос? І Сун теж хотів би про це знати: якщо його колишня наречена була вагітна, то він, як батько дитини, може претендувати і на положення господаря. А ось, до речі, у вузлі її сукня. вже не вбив нещасну жінку жорстокий двоюрідний брат? Поліція приходить в будинок. Пану Шой Так має постати перед судом.

IX. У залі суду друзі Шен Де (водонос Вая, подружжя старих, дідусь і племінниця) і партнери Шой Так (пан Шу Фу та домовласниця) чекають початку засідання. При вигляді суддів, які увійшли в зал, Шой Так падає в непритомність - це боги. Боги аж ніяк не всеведущи: під маскою і костюмом Шой Так вони не дізнаються Шен Де. І лише коли, не витримавши звинувачень добрих і злих заступництва, Шой Так знімає маску і зриває одяг, боги з жахом бачать, що місія їх провалилася: їх добра людина і злий і черствий Шой Так - одна особа. Не виходить в цьому світі бути доброю до інших і одночасно до себе, не виходить інших рятувати і себе не погубити, не можна всіх ощасливити і себе з усіма разом! Але богам ніколи розбиратися в таких складнощах. Невже відмовитися від заповідей? Ні, ніколи! Визнати, що світ повинен бути змінений? Як? Ким? Ні, все в порядку. І вони заспокоюють людей: «Шен Де не загинула, вона була тільки захована. Серед вас залишається добра людина ». І на відчайдушний крик Шен Де: «Але мені потрібен двоюрідний брат» - квапливо відповідають: «Тільки не занадто часто!» І між тим як Шен Де в розпачі простягає до них руки, вони, посміхаючись і киваючи, зникають вгорі.

Епілог. Заключний монолог актора перед публікою: «Про публіка поважна моя! Кінець не дуже привабливий. Це знаю я. / У руках у нас прекрасна казка раптом одержала гірку розв'язку. / Опущений завісу, а ми стоїмо в збентеження - не знайшли питання вирішення. / Так у чому ж справа? Ми ж не шукаємо вигод, / І значить, повинен бути якийсь вірний вихід? / За гроші не придумаєш - який! Інший герой? А якщо світ - інший? / А може, тут потрібні інші боги? Іль зовсім без богів? Мовчу в тривозі. / Так допоможіть нам! Біду поправте - і думка і розум свій сюди направте. / Спробуйте для доброго знайти до хорошого - хороші шляху. / Поганий кінець - заздалегідь відкинутий. / Він повинен, повинен, повинен бути хорошим! »