Короткий переказ твору Шуани, або Бретань у 1799 році (Оноре де Бальзак)

На початку вандем'єра (кінець вересня за звичайним календарем) натовп новобранців йшла з фужерів у Майєнн. Ще чотири роки тому ці місця були охоплені роялистским заколотом, а Фужер завжди вважався одним з найнебезпечніших його вогнищ. Саме тому командир полубрігади Юло вирішив якомога швидше провести набір, оголошений Директорією, але коли бретонці слухняно з'явилися на збірний пункт, запідозрив недобре. Велика частина рекрутів занадто схожий на Шуан - селян-роялістів, що ведуть партизанську війну в ім'я Бога і короля. Ці люті люди в козячих шкурах дивляться на офіцерів спідлоба, і наміри їх ясні - заволодіти зброєю. Увага Юло привертає кремезний зарослий дикун з батогом у руці: на прохання назвати себе він відповідає, що його звуть нас дери-по-Землі. Це шуанская кличка, і Юло зміцнюється у своїх підозрах: роялісти щось затівають - мабуть, це пов'язано з тим, що у них з'явився юний і сміливий ватажок по проізвіщу «Молодець».

Погані передчуття командира збуваються: коли загін піднімається на гору Пелерина, крадемо-по-Землі оглушливо свистить, і тут же лунає залп. Незважаючи на несподівану атаку, «сині» відчайдушно відбиваються, а на виручку їм вже поспішає загін з фужера. Серед роялістів Юло примітив молодої людини - явного аристократа на поставі і манері триматися. Очевидно, це і був «Молодець» - не будь його, селяни навряд чи наважилися б вступити у відкрите бій. Крім того, в розпал сутички всі явно почули жіночий голос, підбурюваний Шуан битися сміливіше. Коли республіканський загін йде, бретонці нападають на поштовий диліжанс і грабують його - на велике незадоволення молодого ватажка. Маркіз де Монторан висадився у Франції недавно й усе ще не може звикнути до звичок Шуан, що дратує войовничу даму, брала участь у бою. Селянам нема діла до цих спорів: захопивши їхав до диліжансі багатія д'Оржемона, крадемо-по-Землі і Хапай-Коровай вимагають викупу в триста екю - якщо через два тижні грошей не буде, скнара про це гірко пошкодує. А маркізу вручають лист з Парижа: друзі сповіщають його, що міністр поліції Фуше має намір підіслати до нього красуню шпигунку.

Через два з половиною місяці Юло отримує депешу від свого генерала - дві роти повинні супроводжувати карету, в якій подорожують дуже важливі персони. Старий вояка лютує: охороняти двох баб і паризького хлюсти - яка ганьба! Але наказ є наказ: Марі де Верней зі служницею Франсін і чепуристий пан на ім'я Корантен благополучно добираються до Алансона. У готелі вони знайомляться з морським офіцером і його занадто моложавою матір'ю - обидва уважно придивляються до Марі, намагаючись розгадати, хто вона така і чому їде під конвоєм. Краса незнайомки справляє сильне враження на моряків. У свою чергу. Марі відчуває до юнака непереборне потяг і не дає заарештувати його, хоча Юло впізнає в ньому ватажка Шуан. Тим часом зірка Франсіна розгледіла сховався у дворі нас дери-по-Землі - це П'єр Леруа, її наречений.Мадам дю Га, охоплена ревнощами, звеліла йому докінчити Марі. Франсіна загрожує П'єру вічною розлукою, якщо хоча б волосина впаде з голови її пані.

У супроводі шістдесяти республіканських солдатів мадам дю Га, її «син» і Марі відправляються в Фужер. В дорозі молоді люди все більше закохуються одне в одного. Дю Га клянеться, що він усього лише один Монторана - і Марі бурхливо радіє цьому, не бажаючи, втім, входити до пояснення. Юнак пропонує перепочити в замку Віветьер і дає чесне слово дворянина, що «сині» будуть там у повній безпеці. Але коли граф де Бован і мама дю Га (закохана в Монторана дама з першої частини роману) привселюдно оголошують Марі брудної дівкою, найнятої Фуше для пошуку ватажка Шуан, «Молодець» приходить в страшну лють: республіканських солдатів віроломно вбивають, а Марі віддають на потіху селянам - від страшної долі її рятує нас дери-по-Землі, який боїться втратити Франсін. Повернувшись у фужер, Марі думає тільки про помсту і навіть готова вдатися до допомоги ненависного їй Корантен - правої руки Фуше. Але перед очима у неї як і раніше стоять вогненний погляд і прекрасне обличчя маркіза де Монторана.

Місто Фужер височіє на крутій скелі. Через п'ять днів після різанини в Віветьере Марі, прогулюючись у західний годину по бульвару, помічає в долині «Молодца» і вирішує вислідити його. На підступах до міста зібралося безліч Шуан - вони готуються до штурму. Марі стрімко опускається вниз, а від неї в жаху сахаються, беручи за привид. Усвідомивши, нарешті, небезпека, дівчина ховається в першому-ліпшому будинку і стає свідком. страшної сцени: Хапай-Коровай і крадьтеся-по-Землі катують д'0р-жемона, який так і не заплатив викуп. При появі Марі Шуани розбігаються, а старий виводить її через потаємний хід і повідомляє пароль, щоб вона могла сховатися в хатині Налий-Джбана, готового зробити послугу і «білим», і «синім». Тим часом республіканці, відбивши атаку, переходять у наступ, і до Налий-Джбан вдається ховатися граф де Бован. Взявши його в полон за допомогою одного з солдатів, Марі доводить йому, що вона дочка герцога де Верней. Сокрушенний аристократ розкаюється в тому, що завдав їй образу на Віветьере, а Марі вимагає, щоб її обілили перед усіма роялістами. Тоді граф запрошує дівчину на бал у своєму маєтку Сен-Джеймс, де її поява виробляє фурор: всі вражені як її красою, так і знатним походженням. Монторан благає улюблену пробачити його, і Марі в пориві каяття визнається в усьому: їй нав'язали підлу роль,