Переказ скорочено - Лісістрата (Арістофан)
4

заміряться. Сходяться посли афінські і спартанські, фалоси у них такої величини, що всі відразу розуміють один одного без слів. Починаються переговори. До участь у переговорах сходить Лісістрата, нагадує про стародавню дружбу і союз, хвалить за доблесті, картає за примхливу сварливість. Усім хочеться скоріше і світу, і жінок, і оранки, і врожаю, і дітей, і випивки, і веселощів. Не торгуючись, віддають захоплене одними в обмін на захоплене іншими. І, поглядаючи на Лісістрата, вигукують: «яка розумна!», Не забуваючи додати: «яка гарна!», «Яка струнка!» А на задньому плані жіночий хор заграє зі старечим хором: «Ось помиримося і знову будемо жити душа з душею ! »А старечий хор відповідає:« Ах, недарма нам про баб говорили люди похилого віку: / «Жити і з ними неможливо, і без них ніяк не можна!»

Світ укладено, хори співають; «Зла не пам'ятаємо, зло забудемо! ...» Афінські і спартанські чоловіки розхапують своїх дружин і з піснями і танцями розходяться зі сцени.

---

Сторінки: 1 2