Короткий переказ твору Льон (Ганс Християн Андерсен)

Квітучий льон насолоджувався своїм існуванням і сперечався з кілками огорожі, які обіцяли, що «озирнутися не встигнеш, як вже пісеньці кінець».Льон вирвали прямо за верхівку і стали робити з нього полотно. Було неприємно, але льон не сумував, адже треба бути вдячним за те, що маєш. З полотна викроїли 12 пар білизни - льон був радий, що приносить користь.Коли білизну зносилося, його порвали на ганчірки і зробили папір - після всіх мук папір була рада, що така тонка і на ній можна писати. І на ній написали чудові розповіді. Все, що на ній написано, передрукували в книги, а окремі аркуші паперу склали в стопку і відправили на заслужений відпочинок.Одного разу її кинули в піч; діти обступили вогонь і почали співати над мертвою золою «як вже пісеньці кінець», але незримі крихітні істоти відповідали, що «пісенька ніколи не закінчується - ось що саме чудове!»