Коли Оленін намагається заговорити з Мар'янко, та відкидає його з презирством і злістю, і він раптом ясно розуміє, що ніколи не зможе бути любимо нею. Оленін вирішується виїхати до фортеці, в полк. На відміну від тих думок, які були у нього в Москві, зараз він вже не кається і не обіцяє собі кращих змін. Перед від'їздом з Новомлинская він мовчить, і в цьому мовчанні відчувається приховане, невідоме раніше розуміння прірви між ним і навколишнім життям. Інтуїтивно відчуває внутрішню сутність Оленіна проводжаючий його Ерошка. «Адже я тебе люблю, я тебе як жалкую! Такий ти гіркий, всі один, всі один. Нелюбимий ти якийсь! »- Каже він на прощання.Від'їхавши, Оленін оглядається і бачить, як старий і Мар'яна розмовляють про свої справи і вже не дивляться на нього.