Короткий переказ твору День без брехні (Вікторія Токарєва)

Двадцятип'ятирічний Валентин, вчитель середньої школи, одного разу вранці прокидається з відчуттям щастя, тому що йому наснилася веселка. Валентин спізнюється на роботу - він викладає французьку мову в середній школі. Він думає про те, що останнім часом став занадто часто брехати, і розуміє: брехня по дрібницях значить, що він не вільний і когось боїться. Валентин вирішує прожити день без брехні.

Колись він хотів вчитися в Літературному інституті на відділенні художнього перекладу, потім - стати перекладачем і їздити за кордон. Ні те ні інше йому не вдалося. Як не вдалося по закінченні іняза виїхати в степ, про яку він мріяв, - не вдалося через матері і коханої дівчини Ніни. Тепер він переводить розповіді з однієї мови на іншу, хоча грошей йому ніхто не обіцяє.

У тролейбусі Валентин опускає в касу три копійки і відриває квиток - тому що йому шкода переплатити копійку, опустивши п'ятачок. Помітила це контролерше він чесно говорить про причину недоплати, і, здивована, вона не бере з нього штраф.

У школі він починає звичний урок у п'ятому «Б» класі. Учень Собакін, як завжди, забрався на шведську стінку, але Валентин не вимагає, щоб він сів за парту. Замість того щоб пояснювати хлопцям нудну граматику, Валентин розповідає їм про художній переклад, читає напам'ять «Кола Брюньйон» у перекладі Лозинського і Рабле у перекладі Любімова. Діти в перший раз в житті слухають Рабле, і Валентин бачить, що вперше вони дивляться не крізь нього. Він не намагається виправдатися перед завучем Вірою Петрівною за запізнення, і та говорить, що з ним сьогодні неможливо розмовляти.

Вийшовши зі школи, Валентин без черги купує виноград, тому що поспішає до Ніни, з якою вчора посварився; чергу безмовно дозволяє йому це зробити.Валентин не знає, чи любить Ніну, з якою знайомий п'ять років, але в нього таке почуття, ніби сам Господь Бог доручив йому турботу про неї. Але й обманювати Ніну, зізнаючись у любові, у цей день він не хоче. За обідом Нініном мати, яка вважає Валентина дивною людиною, запитує, смачний суп чи, - і він не може відповісти дипломатично. Батько переказує історію, прочитану в «Правді», - про те, як орли напали на літак. Один орел пробив собі груди, а двоє полетіли. Валентин замислюється: кинувся б він грудьми на літак або полетів би? Нініном мама вважає, що кинутися грудьми на літак може тільки останній дурень. Нарешті Валентин визнається Нініном батькам, що чекає, коли вони підуть ... Почувши це, мати заявляє, що він «видрючівается». Валентин дивується про себе: весь день він намагався бути таким, який є, але його ніхто не прийняв всерйоз. Контролерша подумала, що він її розігрує, завуч - що кокетує, Ніна - що він жартує, а її мати - що «видрючівается». Тільки діти зрозуміли його вірно. Він прожив день так, як хотів, нікого не боявся і не брехав у дрібницях, тому що якщо брехати в дрібницях, то за інерцією збрешеш і в головному. Але Валентин розуміє, що повторити такий день завтра неможливо, тому що казати правду можна, тільки якщо живеш по правді. «А інакше - або бреши, або клади слухавку».Він і кладе трубку, щоб не образити Ніну, коли подзвонив йому по Нініном номером приятель Льонька повідомляє, що Валентина чекає жінка. Колись Льонька поїхав після інституту в степ, а Валентин не поїхав - тільки хотів. У день, проведений без брехні, Валентин розуміє, що через кілька років перетвориться на невдаху, людини, «який хотів». На питання Ніни, що він збирається робити завтра, він відповідає: «Ламати все своє життя». Ніна думає, що завтра він збирається зробити їй пропозицію ...