Короткий переказ твору Тьоркін на тому світі (Олександр Твардовський)

Убитий в бою Тьоркін є на той світ. Там чисто, схоже на метро. Комендант наказує Теркину оформлятися. Обліковий стіл, стіл перевірки, кромішнє стіл.У Тьоркіна вимагають атестат, вимагають фотокартку, довідку від лікаря.Тьоркін проходить медсанобработку. Усюди покажчики, написи, таблиці.Скарг тут не приймають. Редактор «Гробгазети» не хоче навіть слухати Тьоркіна. Ліжок не вистачає, пити не дають ...

Тьоркін зустрічає фронтового товариша. Але той ніби не радий зустрічі. Він пояснює Теркину: інших світів два - наш і буржуазний. І наш той світ - «найкращий і передовій».

Товариш показує Теркину Військовий відділ, Цивільний. Тут ніхто нічого не робить, а тільки керують і враховують. Ріжуться в доміно. «Певні члени» обговорюють проект роману. Тут же - «полум'яний оратор». Тьоркін дивується: навіщо все це потрібно? «Номенклатура», - пояснює один. Друг показує Особливий відділ: тут загиблі в Магадані, Воркуті, на Колимі ... Управляє цим відділом сам кремлівський вождь. Він ще живий, але в той же час «з ними і з нами», бо «за життя сам собі пам'ятники ставить». Товариш каже, що Тьоркін може отримати медаль, якою нагороджено посмертно.Обіцяє показати Теркину стереотрубу: це тільки «для загробактіва». У неї видно сусідній, буржуазний той світ. Друзі пригощають один одного тютюном. Тьоркін - справжнім, а друг - загробним, бездимним. Тьоркін все згадує про землю. Раптом чути звук сирени. Це значить - НП: на той світ просочився живий. Його потрібно помістити в «зал очікування», щоб він став «повноцінним мертвяков». Друг підозрює Тьоркіна і говорить, що повинен доповісти начальству. Інакше його можуть заслати в штрафбат. Він умовляє Тьоркіна відмовитися від бажання жити. А Тьоркін думає, як би повернутися у світ живих. Товариш пояснює: потяги везуть людей тільки туди, але не назад. Тьоркін здогадується, що назад йдуть порожняки. Друг не хоче бігти з ним: мовляв, на землі він міг би і не потрапити до номенклатури. Тьоркін стрибає на підніжку порожняка, його не помічають ... Але в якусь мить зникли і підніжка, і склад. А дорога ще далека. Темрява, Тьоркін йде на дотик. Перед ним проходять всі жахи війни. Ось він вже на самому кордоні.

... І тут він чує крізь сон: «Рідкісний випадок в медицині». Він у госпіталі, над ним - лікар. За стінами - війна ...

Наука дивується Теркину і робить висновок: «Жити йому ще сто років!»