Темні сили не залишили задуму знищити хрестоносців. Натхненний фурією Алекто, султан Соліман з військом кочівників-арабів вночі раптово напав на табір франків. І він би отримав перемогу, коли б Господь не послав архангела Михайла, щоб той позбавив невірних допомоги пекла. Хрестоносці піднеслися духом, зімкнули ряди, а тут ще дуже вчасно нагодилися лицарі, звільнені Рінальдо з Армідіного полону. Араби бігли, біг і могутній Соліман, в битві позбавив життя багатьох християнських воїнів.

Настав день, і Петро Пустельник благословив Готфріда йти на приступ.Відслуживши молебень, хрестоносці під прикриттям облогових машин обступили стіни Єрусалиму, Невірні чинили запеклий опір, Клорінда сіяла смерть у лавах християн своїми стрілами, однією з яких був поранений в ногу сам Готфрід. Ангел Божий зцілив вождя, і той знову вийшов на поле бою, але опустилася нічна темрява змусила його дати наказ до відступу.

Вночі Арганта з Клорінда зробили вилазку до стану франків і підпалили облогові машини сумішшю, виготовленої магом Ісмен. Коли вони відступали, переслідувані хрестоносцями, захисники міста зачинили ворота, в темряві не помітивши, що Клорінда залишилася зовні. Тут з нею в бій вступив Танкред, але войовниця була в незнайомих йому обладунках, і лицар визнав кохану, тільки завдавши їй смертельного удару. Вихована в мусульманській вірі, Клорінда знала, проте, що батьки її - християнські володарі Ефіопії і що з волі матері їй належало б прийняти хрещення ще в дитинстві. Смертельно поранена, вона попросила свого вбивцю здійснити над нею це таїнство і дух випустила вже християнкою.

Щоб кресточосци не змогли побудувати нові машини, Ісмен впустив сонм бісів у єдиний в окрузі ліс. Жоден з лицарів не осмілився увійти в зачаровану хащу, за винятком Танкреда, а й тому не під силу було розвіяти зловісні чари мага.

Зневіра панувало в таборі хрестоносного воїнства, коли Готфриду уві сні відкрилося, що тільки Рінальді здолає чаклунство і що лише перед ним хитається нарешті захисники Єрусалиму. Свого часу Арміда присягнулася жорстоко помститися Рінальді, отбівшему у неї полонених лицарів, але навряд побачила його, як запалала нездоланної любов'ю. Юнака її краса теж вразила у саме серце, і Арміда перенеслася з коханим на далекі зачаровані Щасливі острова. До цих-то острови, і попрямували за Рінальдо двоє лицарів: датчанин Карл і Убальдо. За допомогою доброго чарівника їм вдалося потрапити за океан, води якого перш борознив тільки Улісс. Подолавши безліч небезпек і спокус, посли Готфріда знайшли Рінальда забув про все серед радощів любові. Але варто було Рінальді побачити бойової обладунок, як він згадав про священний обов'язок і без коливань пішов за Карлом з Убальдо. Оскаженіла ж Арміда помчала до табору царя єгипетського, який з набраної по всьому Сходу раттю йшов на допомогу Аладіну. Надихаючи східних витязів, Арміда пообіцяла стати дружиною того, хто в бою уб'є Рінальда.

І ось Готфрід дає наказ до останнього нападу. В кривавій сутичці християни зім'яли невірних, з яких найстрашніший - непереможний Арганта - загинув від руки Танкреда. Хрестоносці увійшли у Святій Град, а Аладін із залишками війська сховався в Давидової вежі, коли на горизонті піднялися хмари пилу - то йшло до Єрусалиму єгипетське військо.

І знову почалася битва, жорстока, бо рать невірних була сильна. В один з найважчих для християн моментів до неї на підмогу вивів воїнів з Давидової вежі Аладін, але все було марно. З Божою допомогою хрестоносці взяли верх, нехристи бігли. Цар єгипетський став бранцем Готфріда, але він відпустив його, не бажаючи чути про багатий викуп, бо не торгувати він прийшов зі Сходом, але воювати.

Розсіявши рать невірних, Готфрід зі сподвижниками увійшов до визволеного міста і, навіть не знявши залитих кров'ю лат, схилив коліна перед Гробом Господнім.