Відомо, що король, вказавши на Тревіля, сказав: «Ось людина, яка позбавить мене від кардинала, як тільки я цього захочу». Тревиль командував кінними мушкетерами, які супроводжували короля всюди, і сам підбирав їх. Родом Тревиль був з Беарну, він вислужився з молодших чинів. Кажуть, що кардинал підкупив куховарку Тревіля: платив їй чотиреста ліврів пенсії, щоб вона шпіонила за своїм господарем. Рішельє дуже не хотів, щоб при королі була людина, якій той повністю довіряв. Тому він підіслав до Людовика пана де Шавіньі, щоб той умовив короля прогнати Тревіля. Але Тревиль добре мені служить і відданий мені, відповідав Людовик. Але і кардинал вам добре служить і відданий вам, та на додачу він ще необхідний державі, заперечував Шавіньі. Тим не менш посланець кардинала нічого не добився. Кардинал обурився і знову відправив Шавіньі до короля, наказавши йому сказати так: «Государ, це необхідно зробити». Король надзвичайно боявся відповідальності, так само як і самого кардинала, тому що останній, займаючи майже всі важливі посади, міг зіграти з ним поганий жарт. «Словом, Тревіля довелося прогнати».

У любові король Людовик почав зі свого кучера, потім відчув «схильність до псаря», але особливою пристрастю палав він до де Люіню. Кардинал побоювався, як би короля не прозвали Людовіком-Заїкою, і він «був у захваті, коли трапилася нагода назвати його Людовіком Справедливим». Людовик іноді міркував досить розумно і навіть «брав гору» над кардиналом. Але скоріше за все, той просто доставляв йому це маленьке задоволення. Деякий час король був закоханий у фрейліну королеви пані д? Отфор, що, втім, не перешкодило йому скористатися камінними щипцями, щоб дістати запискучерез корсажа цієї пані, так як він боявся доторкнутися рукою до її грудей.Любовні захоплення короля взагалі «були предивними», бо з усіх почуттів йому більш за все була притаманна ревнощі. Він страшенно ревнував пані д? Отфор до д? Егійон-Вассі, хоча та й запевняла його, що він її родич. І тільки коли знавець генеалогії д? Озье, знаючи в чому справа, підтвердив слова придворної красуні, король повірив їй. З пані д? Отфор Людовик часто розмовляв «про коней, собак, птахів та інших подібних предметах». А треба сказати, що король дуже любив полювання. Крім ж полювання він «умів робити шкіряні холоші, сільця, мережі, аркебузи, карбувати монету», вирощував ранній зелений горошок, виготовляв віконні рами, відмінно голив, а також був непоганим кондитером і садівником.