Ерленд відвіз молоду дружину в Хюсабю. Крістін терзав страх за дитину: вона постійно молилася про те, щоб Бог не карав дитя за гріхи батьків. А Ерленд не зумів приховати досаду: він був самим знатним людиною в окрузі, і йому не личило грішити з власної нареченою. На все життя Крістін затаїла глибоку образу на чоловіка, не підтримав її у важку хвилину. Пологи були надзвичайно важкими, але крихітний Нікулаус - Ноккве, як називала його мати - з'явився на світ здоровим і міцним. З цією звісткою Ерленд відправився на лижах в Йорюнгорд, а Лавранс вперше відчув добрі почуття до зятя.Крістін, взявши з собою маленького Ноккве, здійснила подячний паломництво: під час молитви їй привидівся святий Едвін - вона сприйняла це як знак прощення.

Велике і багатий маєток Ерленд було абсолютно запущено. Крістін була достойною дочкою Лавранса: робота кипіла в її руках, від недбайливих слуг вона поступово позбулася, а інші взялися за розум. Керуючим вона зробила Ульва, який складався з Ерленд у родинних стосунках, - йому довелося піти в служіння через те, що він був незаконним сином. Ульв виявився прекрасним помічником, але іноді вів себе надто фамільярно, що викликало пересуди в окрузі. Втім, Крістін ніколи було вникати в ці дрібниці: на неї навалилися турботи по господарству, і вона майже безперервно народжувала - слідом за Ноккве на світ з'явилися Бьергюльф і Геуте, а потім близнюки І вар і Скюле. За наполяганням дружини Ерленд взяв у будинок дітей від Еліни - Орма і Маргрет. Крістін дуже прив'язалася до пасинку, але не могла змусити себе полюбити пасербицю - та занадто схожа на матір. Із-за Маргрет подружжя часто сварилися. Однак найбільше Крістін обурювалася легковажністю Ерленд: їй здавалося, що він зовсім не думає про майбутнє синів і майже ревнує їх до неї. Діти часто хворіли - Крістін виходжувала їх, використовуючи отримані від фру Осхільд знання. Потім в окрузі почалася багряниця, і в будинку злягли всі, в тому числі сама Крістін. Коли вона опритомніла, Орма вже поховали.

Тим часом Симон Дарре овдовів. З дружиною своєю він був не дуже щасливий, тому що не міг забути Крістін. Її молодшій сестрі Рамборг виповнилося п'ятнадцять років, і Симон посватався до неї. Лавранс, завжди цінував Симона, охоче погодився на цей шлюб. Вагітна Крістін приїхала на весілля з чоловіком і дітьми. Лаврансу вже недовго залишалося жити: перед смертю він пробачив гаряче улюблену дочку і заповідав їй свій натільний хрест. Вона назвала шостого сина на честь батька. У січні 1332 померла і Рагнфрід. Йорюнгорд дістався Крістін, і вона доручила керувати маєтком Симонові. На той час у неї народився сьомий син - Мюнан.

У країні вже давно наростало невдоволення. Навіть миролюбний Лавранс вважав, що в колишні часи людям жилося набагато краще. Юний король Магнус, син королеви Інгебьерг, приділяв більше уваги Швеції, ніж Норвегії.Багато хто думав, що варто було б посадити на трон другого сина Інгебьерг - малолітнього Хокона. Крістін ніколи не вникала в ці чоловічі розмови - у неї було достатньо турбот з будинком і дітьми. Вона знала, що сільська робота обтяжує Ерленд - природженого воїна і лицаря. Їй здавалося природним, що знатні родичі знайшли для нього гідне заняття - він отримав в управління волость. Раптово Ерленд схопили і відвезли на суд в Нідароса - для Крістін це виявилося громом серед ясного неба. Її чоловік був звинувачений у змові проти короля Магнуса і засуджений до смерті. Ніхто не бажав клопотатися за Ерленд - частково від страху, але більше з презирства. Ерленд сам проговорився про все розпусної бабі, у якої надумав шукати розради після чергової сварки з Крістін: йому швидко набридла ця фру Сюнніва, і уражена жінка донесла на нього. Коли над Ерленд нависла страшна загроза, Крістін немов скам'яніла від горя. Бачачи це, Симон Дарре поїхав до родичів Ерленд, і ті поступилися його благання - завдяки їх заступництву король Магнус дарував Ерленд життя. Маєток Хюсабю було конфісковано на користь казни, і подружжю довелося оселитися у Йорюгорде. Незабаром Ерленд виручив з біди Симона, коли того ледь не вбили у випадковій бійці. А Крістін вдалося вилікувати Андреса - єдиного сина Симона і Рамборг. Здавалося, обидві родини тепер здружилися так міцно, що їх ніщо не розлучить. Але Ерленд і Симон посварилися - причиною була Крістін, хоча сама вона про це не здогадувалася. Крістін заздрили чоловіка: навіть після ув'язнення і безчестя він не втратив колишнього зарозумілості і легковажності. У тутешніх краях добре пам'ятали старого Лавранса, а тому суворо судили зятя його і дочка.

Як-то родич Ульв сказав Крістін, що найбільше Ерленд обездоліл синів - їм ніколи не вдасться зайняти високого становища в суспільстві, хоча по красі і здібностей вони набагато перевершують інших юнаків. І Крістін не витримала: під час однієї з сварок нагадала чоловікові про Сюнніву. Ерленд покинув Йорюягорд і оселився в маленькому будиночку в горах. Крістін бачила, як страждають підросли сини, але не могла переломити гординю. Але тут сталося страшне нещастя - дріб'язкова рана звела в могилу Симона Дарре. Перед смертю він велів покликати Крістін: йому хотілося сказати, що він все життя любив тільки її - замість цього він попросив її примиритися з Ерленд. Крістін обіцяла. Ледве вони з Ерленд побачили один одного, як знову спалахнула їхнє кохання. Повернувшись додому, Крістін зрозуміла, що вагітна. У глибокій тузі вона чекала чоловіка, а той сподівався, що вона приїде в гори. І Крістін назвала новонародженого сина Ерленд, хоча батькове ім'я належало давати тільки після смерті. Малюк виявився таким слабеньким,