Короткий переказ твору Острів пінгвінів (Анатоль Франс)

У передмові автор повідомляє, що єдина мета його життя - написати історію пінгвінів. Для цього він вивчив багато джерел, і перш за все хроніку видатного пінгвінского літописця Іоанна Тальпи. Подібно іншим країнам, Пінгвіни пережила кілька епох: древні часи, середні віки і Відродження, нові і новітні століття. А почалася її історія з того моменту, коли святий старець Маель, перенесений підступами диявола на острів Альку, охрестив арктичних птахів родини лапчатоногах, прийнявши їх за людей через глухоти і майже повної сліпоти. Звістка про хрещення пінгвінів викликала в раю крайнє здивування. Найвизначніші теологи і богослови розійшлися в думці: одні пропонували дарувати пінгвінам безсмертну душу, інші радили відразу відправити їх у пекло. Але Господь Бог наказав святому Маелю виправити свою помилку - звернути пінгвінів в людей. Виконавши це, старець перетягнув острів до бретонским берегів. Диявол був осоромлений.

Стараннями святого мешканці острова отримали одяг, але це аж ніяк не сприяло укоріненню моральності. Тоді ж пінгвіни почали вбивати один одного з-за землі, стверджуючи тим самим права власності, що означало безперечний прогрес. Потім була проведена перепис населення і скликані перші Генеральні Штати, які ухвалили позбавити благородних пінгвінів від податків, поклавши їх на чернь.

Вже в стародавні часи Пінгвіни знайшла святу заступницю - Орберозу. Разом зі своїм співмешканцем Кракеном вона позбавила країну від лютого дракона. Сталося це в такий спосіб. Могутній Кракен, поставивши на голову шолом з рогами, грабував ночами одноплемінників і викрадав іх.детей. Святому Маелю стало знамення, що врятувати пінгвінів можуть тільки непорочна діва і безстрашний лицар. Дізнавшись про це, прекрасна Орбероза зголосилася зробити подвиг, посилаючись на свою невинну чистоту. Кракен спорудив дерев'яний каркас і обшив його шкірою. П'ятьох хлопчиків навчили влазити в цю споруду, рухати їм і палити клоччя, щоб з пащі виривалося полум'я. На очах у захоплених пінгвінів Орбероза повела дракона на повідку, як покірну собачку. Потім з'явився Кракен з блискучим мечем і розпоров чудовиську черево, звідки вискочили зниклі перш діти. У подяку за це героїчне діяння пінгвіни зобов'язалися платити Кракену щорічну данину. Бажаючи вселити народу благотворний страх, він прикрасив себе гребенем дракона. Велелюбна Орбероза ще довго втішала пастухів і Волопаса, а потім присвятила життя свою Господеві. Після смерті її зарахували до лику святих, а Кракен став родоначальником перший королівської династії - Драконіди. Серед них було багато чудових правителів: так, Бріан Благочестивий здобував славу хитрістю і відвагою на війні, а Боско Великодушний настільки дбав про долі престолу, що перебив всю свою рідню. Чудова королева Крюшо прославилася щедрістю - правда, за словами Іоанна Тальпи, вона не завжди вміла упокорювати свої бажання доводами розуму. Кінець середньовічного періоду був ознаменований столітньої війною пінгвінів з дельфінами.

Мистецтво цієї епохи заслуговує всілякої уваги. До нещастя, про пінгвінской живопису можна судити лише по примітивам інших народів, оскільки пінгвіни почали захоплюватися витворами своїх ранніх художників лише після того, як повністю їх знищили. З літератури XV ст. До нас дійшов дорогоцінний пам'ятник - повість про сходження в пекло, складена ченцем Марбодом, полум'яним прихильником Вергілія. Коли вся країна ще коснела в темряві невігластва і варварства, якийсь Жиль Луазелье з невгасимим запалом вивчав природничі та гуманітарні науки, сподіваючись на їх неминуче відродження, яке пом'якшить вдачі та затвердить принцип свободи совісті. Ці благі часи настали, але наслідки виявилися не зовсім такими, як уявлялося пінгвінскому Еразм: католики і протестанти зайнялися взаємознищенням, а серед філософів поширився скептицизм. Вік розуму завершився крахом старого режиму: королю відрубали голову, і Пінгвін була проголошена республікою. Охоплена заворушеннями і виснажена війнами, вона винесла у власному череві свого вбивцю - генерала Трінке. Цей великий полководець завоював півсвіту, а потім втратив його, принісши безсмертну славу Пінгвіни.

Потім настав торжество демократії - була обрана Асамблея, повністю контрольована фінансовою олігархією. Пінгвіни задихалася під тягарем витрат на величезну армію і флот. Багато хто сподівався, що з розвитком цивілізації війни припиняться. Бажаючи довести це твердження, професор Обнюбіль відвідав Нову Атлантиду і виявив, що найбагатша республіка знищила половину жителів Третьої Зеландії з метою змусити інших купувати в неї парасольки і підтяжки. Тоді мудрець з гіркотою сказав собі, що єдиний спосіб поліпшити світ - це підірвати всю планету за допомогою динаміту.

Республіканський лад в пінгвіна породив безліч зловживань. Фінансисти стали справжнім бичем країни через свою нахабства і жадібність. Дрібні торговці не могли прогодуватися, а дворяни все частіше згадували про колишні привілеї. Незадоволені з надією дивилися на принца Крюшо, останнього представника династії Драконіди, вкушає гіркий хліб вигнання на дельфінів. Душею змови став чернець Агарик, який залучив на свою сторону батька Корнемюза, що розбагатів на виробництві лікеру святий Орберози. Роялісти вирішили використати для повалення режиму одного з його захисників - Шатільона. Але справа дракофілов було підірвано внутрішніми розбіжностями. Незважаючи на захоплення палати депутатів, переворот закінчився крахом. Шатільон дозволили втекти на дельфінів, зате у Корнемюза конфіскували віногонку.

Незабаром після цього пінгвіна потрясло справу про крадіжку вісімдесяти тисяч кіп сіна, запасених для кавалерії. Офіцера-єврея Піро звинуватили в тому, що він нібито продав чудове пінгвінское сіно підступним дельфінах. Незважаючи на повну відсутність доказів, Піро був засуджений і встановити в клітку. Пінгвіни перейнялися до