Угода ця стала не єдиним продовженням історії з коровою, тому що Мінк Сноупс, єдиний з клану не володів умінням заробити грошей, але при цьому, можливо, самий завзятий і запеклий з усіх Сноупсах, не міг пробачити Х'юстону заволодіння худобою. В один прекрасний день він взяв рушницю і на лісовій стежці уклав Х'юстона пострілом в груди. Труп Мінк сховав у згнилої зсередини колоді і спочатку думав, що йому нічого боятися, оскільки Х'юстон був зовсім самотній - його молода дружина трагічно і безглуздо загинула. Та залишалася ще собака, яка стала ночі безперервно несамовито вити у місця, де було заховано тіло господаря. А до того ж дружина Мінка, відразу здогадавшись про те, що трапилося, пішла в селище і там запевняла всіх, що Мінк ні в чому не винен, чим, зрозуміло, порушила підозри шерифа.

Кілька днів Мінк сидів у себе на фермі в очікуванні грошей на втечу, але Лемп, на якого він сподівався, не давав про себе знати, і тоді Мінк відправився в селище. Родич був украй здивований, що Мінк ще не біг, - в день зникнення Х'юстона Лемп бачив у гаманці фермера, принаймні, півсотні доларів і перебував у впевненості, що Мінк скористався цими грошима, щоб забратися подалі. Усвідомивши, що гроші все ще в кишені небіжчика, Лемп побажав вступити в частку з родичем і відправився з ним на ферму, але там Мінк зв'язав його, а сам пішов до лісу, з величезними труднощами витягнув Х'юстона з колоди і відніс у річку. Але коли він повернувся за відвалилася рукою трупа, у колоди його вже чекав шериф з помічниками. У Джефферсонской в'язниці Мінк повторював і повторював, що все він зробив правильно, от тільки, на жаль, Х'юстон став розвалюватися ...

В кінці зими на Французова Балку повернулася Юла з немовлям, що виглядав старше передбачуваного віку. Флема ж все не було, - як всі думали, він не хотів витрачатися на визволення Мінка і перечікував, поки все з ним буде покінчено. Але ще до суду він з'явився, і не один, а з якимось техасцем і табуном строкатих необ'їжджених техаських конячок. Звістка про можливість зробити дешеву покупку миттю облетіла всю округу, і вже на наступний день техасець почав торги. Скоро справу було скінчено, техасець отримав гроші і був такий, а всі коні в загоні мали своїх господарів, яким, щоправда, треба було самим відловити і обкатати знову придбану власність. Варто було, проте, фермеру увійти у загін, як коні кинулися з нього, і в результаті все закінчилося кількома каліцтвами, жодну ж з коней так і не вдалося зловити, і вони довго ще самі по собі розгулювали по навколишніх горбах. Флем здорово нажився, але на всі претензії відповідав, що товар не його, а техасця. Всі були переконані, що це неправда, але довести так ніхто нічого і не зміг.

Доведено була тільки вина Мінка, у справу якого Флем не втрутився, і судді в Джефферсоні присудили його до довічної каторги. Останнє ж діяння Флема Сноупсах під Французовой Балці, що дозволило йому залишити це місце і перебратися в Джефферсон, чудове тим, що цього разу йому вдалося провести самого В. К. Ретліфа. Справа в тому, що між фермерами здавна жила впевненість, що колишні господарі садиби Старого Француза перед приходом сіверян закопали в саду незчисленні скарби. І ось Ретліф з Буркрайтом і Генрі Армстідом, місцевими фермерами, дізналися, що хтось знову ніч за ніччю риється в садибному саду. У перший же раз, коли вони самі пробували щастя, кожному з трьох попалося по мішечку з двадцятьма п'ятьма повновагими срібними доларами. Бажаючи позбавитися від конкурентів, товариші прямо на наступний день уламала Флема продати їм садибу - Ретліфу це коштувало паю в джефферсонском ресторанчику, Армстіду заставної на ферму, Буркрайт розплатився готівкою. Вже через пару днів, однак, стало зрозуміло, що копав у саду сам Флем і гроші підкинув він же, - серед монет не виявилося жодної, викарбуваної до війни. Ретліф з Буркрайтом відразу плюнули на цю справу, Армстід ж зовсім здурів і продовжував день за днем рити глубоченние ями. Флем Сноупс по дорозі в Джефферсон заглянув помилуватися на нього за цим заняттям.