у нього виявили комсомольський квиток. На допиті в гестапо Олег повідомив, що був керівником «Молодої гвардії», один відповідає за всі її акції, а потім мовчав навіть під тортурами. Ворогам не вдалося дізнатися, що Лютіков був головою підпільної більшовицької організації, але вони відчували, що це найбільше людей із захоплених ними.
Всіх молодогвардійців страшно били і катували. У Улі Громової на спині вирізали зірку. Напівлежачи на боці, вона вистукувала в сусідню камеру: «Тримайтеся ... Все одно наші йдуть ...»
Лютикова й Кошового допитували в Ровеньках і теж катували, «але можна сказати, що вони вже нічого не відчували: дух їх ширяв безмежно високо, як тільки може парити великий творчий дух людини». Всі заарештовані підпільники були страчені: їх скинули в шахту. Перед смертю вони співали революційні пісні.
15 лютого в Краснодон увійшли радянські танки. У похороні молодогвардійців брали участь деякі спадкоємці краснодонського підпілля.