Короткий переказ твору Зрізав (Василь Шукшин)

До старій Агафії Журавльової приїхав син Костянтин Іванович. З дружиною і донькою. Провідати, відпочити. Підкотив на таксі, і вони всією сім'єю довго витягали валізи з багажника. До вечора в селі дізналися подробиці: сам він - кандидат, дружина теж кандидат, донька - школярка.

Увечері ж у Гліба Капустіна на ганку зібралися мужики. Якось так вийшло, що з їхнього села багато вийшло знатних людей - полковник, два льотчики, лікар, кореспондент. І так повелося, що, коли знатні приїжджали в село і в хаті набивався ввечері народ, приходив Гліб Капустін і зрізав знатного гостя. І ось тепер приїхав кандидат Журавльов ...

Гліб вийшов до мужиків на ганок, запитав: «Гості до бабці Агафії приїхали?» «Кандидати!» - «Кандидати, - здивувався Гліб. - Ну пішли відвідаємо кандидатів». Виходило, що мужики ведуть Гліба, як досвідченого кулачного бійця.

Кандидат Костянтин Іванович зустрів гостей радісно, захлопотал навколо столу. Посідали.Розмова пішов дружніше, стали вже забувати про Гліба Капустіна ... І тут він попер на кандидата.

- В якій області виявляєте себе? Філософія? 

- Можна і так сказати 

- І як зараз філософія визначає поняття невагомості? 

- Чому - зараз? 

- Але ж явище відкрито недавно. Натурфілософія визначить це так, стратегічна філософія - зовсім інакше ... 

- Та ні такої філософії - стратегічної, - захвилювався кандидат. - Ви про що взагалі-то? 

- Так, але є діалектика природи, - спокійно, при загальному уваги продовжував Гліб. - А природу визначає філософія. Тому я й питаю, чи немає розгубленості серед філософів?

Кандидат щиро засміявся. Але засміявся один і відчув ніяковість. Покликав дружину: «Валю, тут у нас якийсь дивний розмову!»

- Добре, - продовжував Гліб, - а як ви ставитеся до проблеми шаманізму? 

- Та ні такої проблеми! - Знову з плеча рубанув кандидат.

Тепер засміявся Гліб.

- Ну на нема й суду нема. Проблеми немає, а ці ... танцюють, дзвенять бубонцями. Так? Але приж-ла-ванні їх як би і ні. Вірно ... Ще одне питання: як ви ставитеся до того, що Місяць теж справа рук розуму. Що на ній є розумні істоти. 

- Ну і що? - Запитав кандидат. 

- А де ваші розрахунки природних траєкторій? Як взагалі ваша космічна наука сюди може бути додана? 

- Ви когось питаєте? 

- Вас, мислителів. Ми-то не мислителі, у нас зарплата не та. Але якщо вам цікаво, можу поділитися. Я запропонував би накреслити на піску схему нашої Сонячної системи, показати, де ми. А потім показати, за якими законами, скажімо, я розвивався. 

- Цікаво, за яким же? - З іронією запитав кандидат і значно подивився на дружину. Ось це він зробив даремно, тому що значний погляд був перехоплений. Гліб злетів вгору і звідти вдарив по кандидату: 

- Запрошуєте дружину посміятися. Тільки, може бути, ми спершу навчимося хоча б газети читати. Кандидатам це теж буває корисно ... 

- Послухайте! 

- Та ні вже, послухали. Мали, так би мовити, задоволення. Тому дозвольте вам зауважити, пан кандидат, що кандидатство - це не костюм, який купив - і раз і назавжди. І навіть костюм час від часу треба чистити. А вже кандидатство-то тим більше ... підтримувати треба.

На кандидата було ніяково дивитися, він явно розгубився. Мужики відводили очі.

- Нас, звичайно, можна здивувати, підкотити до будинку на таксі, витягнути з багажника п'ять валіз ... Але ... якщо приїжджаєте в цей народ, то підготовлений треба бути. Зібраний. Скромніше. 

- Та в чому ж наша нескромність? - Не витримала дружина кандидата. 

- А от коли одні залишитеся, подумайте добре. До побачення. Приємно провести відпустку ... серед народу!

Гліб посміхнувся і не поспішаючи вийшов з хати. Він не чув, як потім мужики, розходячись від кандидата, говорили: «Відтягнув він його! .. Вправний, собака. Звідки він про Місяць-то знає? ..Зрізав ». У голосі мужиків навіть як би жалість до кандидатів, співчуття. Гліб же Капустіняк і раніше дивував. Дивував. Захоплював навіть. Хоч кохання тут не було. Гліб жорстокий, а жорстокість ніхто, ніколи, ніде не любив ще.