Короткий переказ твору Образа (Василь Шукшин)

Сашку Єрмолаєва образили. У суботу вранці він зібрав порожні пляшки з-під молока і сказав маленької дочки: «Машо, підеш зі мною?» - «Куди? Гагазінчік?» - Зраділа дівчинка. «І риби купите», - замовила дружина. Саша з донькою пішли в магазин. Купили молока, масла, пішли дивитися рибу, а там за прилавком - похмура тітка. І чомусь продавщиці здалося, що це стоїть перед нею той самий хлопець, що вчора дебош п'яний в магазині влаштував. «Ну як - нічого? - Отруйно запитала вона. - Пам'ятаєш про вчорашнє?» Сашка здивувався, а та продовжувала: «Чого дивишся? .. Дивиться, як Ісусик ... »Чомусь Сашка особливо образився за цього« Ісусика ».«Слухайте, ви, напевно, самі з похмілля? .. Що вчора було?» Продавщиця засміялася: «Забув». - «Що забув? Я вчора на роботі був! »-« Так? І скільки плотют за таку роботу? .. Та ще стоїть, рот роззявляє з похмілля! »Сашка затрясло. Може, тому він так гостро відчув образу, що останнім часом налагодився жити добре, забув навіть, коли випивав ... І через те, що тримав у руці маленьку руку доньки. «Де у вас директор?» І Саша кинувся в службове приміщення. Там сиділа інша жінка, заввідділом: «У чому справа?» - «Розумієте, - почав Сашко, - варто ... і починає ні з того ні з сього ... За що?» - «Ви спокійніше, спокійніше. Ходімо з'ясуємо ». Сашка і заввідділом пройшли в рибний відділ. «Що тут таке?» - Запитала заввідділом у продавця. «Напився вчора, наскандаліл, а сьогодні я нагадала, так ще вид обурений робить». Сашку затрясло: «Та не був я вчора в магазині! Не був! Ви розумієте? »А тим часом позаду вже черга утворилася. І почали лунати голоси:« Та годі вам: був, не був! »« Але як же так, - звернувся Сашка до черги. - Я вчора і в магазині не був, а мені скандал якийсь приписують ». -« Якщо говорять, що був, - відповів літній чоловік у плащі, - значить, був ». -« Та ви що? »- спробував щось ще сказати Сашка, але зрозумів, що марно . Цю стінку з людей не проб'єш. «Які дядька погані», - сказала Маша. «Так, дядька ... тітки ...» - бурмотів Сашка.

Він вирішив дочекатися цього в плащі і запитати, навіщо він догоджає перед продавцем, адже так ми і виводимо хамів. І тут вийшов цей літній, у плащі. «Слухайте, - звернувся до нього Сашка, - хочу поговорити з вами. Чому ви заступилися за продавця? Я й справді не був вчора в магазині ». -« Іди проспись спочатку! Він ще буде зупиняти ... Поговориш у мене в іншому місці », - заговорив чоловік у плащі і тут же кинувся в магазин. Міліцію пішов викликати, зрозумів Сашка і, навіть трохи заспокоївшись, пішов з Машею додому. Він задумався про ту людину в плащі: адже мужик. Жив довго. І що залишилося: боягузливий підлабузник. А може, він і не здогадується, що догоджати недобре. Сашко і раніше бачив цю людину, він з будинку навпроти. Дізнавшись у дворі і ми, хлопці прізвище цієї людини - Чукалов - і номер квартири, Сашко вирішив сходити порозумітися.

Чукалов, відкривши двері, відразу ж покликав сина: «Ігор, ось ця людина обхамити мене в магазині». - «Та це мене обхамити в магазині, - спробував порозумітися Сашка. - Я хотів запитати, чому ви ... підлабузнюються?» Ігор згріб його за грудки - разів зо два стукнув головою об двері, протягнув до сходів і спустив вниз. Сашко дивом втримався на ногах - схопився за поручні. Все сталося дуже скоро, ясно заробила голова: «Довозмущался. Тепер докоряв душу! »Сашка вирішив збігати додому за молотком і розібратися з Ігорем. Але навряд він вискочив з під'їзду, як побачив що летить по двору дружину. У Сашка підкосилися ноги: з дітьми щосьсталося. «Ти що? - Запитала вона заполошно. - Знову бійку затіяв? Не прикидайся, я тебе знаю.На тобі лиця немає ». Сашко мовчав. Тепер, мабуть, нічого не вийде, «Плюнь, не заводити, - благала дружина. - Про нас подумай. Невже не шкода? »У Сашка навернулися сльози. Він нахмурився, сердито кашлянув. Тремтячими пальцями витягнув сигарету, закурив. І покірно пішов додому.