Частина друга

Біллі Еббот вийшов під руку з Монікою з ресторану в центрі Брюсселя. У НАТО йому служилось непогано. Полковник обожнював теніс, і йому потрібен був саме такий партнер, як Біллі, тому тепер Біллі був вже не капралом, а старшим сержантом і завідував гаражем, що давало йому чималу надбавку до сержантському зарплати. Полковник часто запрошував Біллі вечеряти, а дружина полковника вважала його чарівним. Біллі знав, що саме Рудольф позбавив його від участі у війні, і збирався коли-небудь виказати йому свою вдячність. Зараз в кишені у Біллі лежав лист від дядька з чеком на тисячу доларів. Це Моніка змусила його попросити грошей у багатого дядечка.

Про сім'ю Моніки Біллі нічого не знав. Вона часто йшла на якісь таємничі зустрічі, але все інше час була злагідний й поступливою. Моніка була темноволоса, завжди розпатланою, ніби навмисне намагалася виглядати гірше, зате коли вона посміхалася, її великі блакитні очі висвітлювали все обличчя. Для Біллі велике значення мав її маленький ріст, тому що при його росте168 сантиметрів і тендітної статурі високі жінки викликали у нього комплекс неповноцінності.

Сьогодні Моніці стояла одна з її таємничих зустрічей. Вона сіла у таксі і поїхала, Біллі знову не вдалося почути, яку адресу вона назвала шоферові. Знизавши плечима, він попрямував у кафе, замовив пива й почав читати листа Рудольфа. Відчувалося, що він дуже самотній і не знає, чим зайнятися. Листи Гретхен були суворими і повчально. Вона так і не пробачила синові, що він потрапив в армію, Біллі ж не міг пробачити матері її любовні зв'язки.

Вранці Біллі дізнався, навіщо Моніці гроші. З'явившись додому на зорі, вона розбудила Біллі і пояснила, що гроші підуть сержантові зі складу боєприпасів, щоб він пропустив туди людей, з якими вона пов'язана, на армійському вантажівці, який дасть Біллі зі свого гаража. Сам Біллі в цій справі брати участь не буде. Йому тільки треба буде вивести вантажівка з гаража і передати людині у формі лейтенанта військової поліції США. Тим же рівним тоном Моніка повідомила Біллі, що вибрала його в коханці через посаду начальника гаража, хоча з тих пір дуже до нього прив'язалася. Біллі зрозумів, що Моніка складається в терористичній організації. Він не подав виду, що злякався. Його початок морозить, але, навіть тремтячи, він відчував велике піднесення.Вперше він не відступив, хоча мова йшла про його життя. До цих пір він зовсім не хотів переробляти світ, і був задоволений тим, що зайняв у ньому теплий куточок. Тепер його в щось втягнули, і йому доведеться на це реагувати. Біллі зрозумів, що життя його докорінно змінилася.

Перша половина дня пройшла як в тумані. Біллі хотів зателефонувати полковника і розповісти йому про все, полетіти нічним літаком в Нью-Йорк, піти в ЦРУ і засадити Моніку за грати, але нічого цього так і не зробив. Він не хотів розлучатися з Монікою, бо любив її. Коли Біллі зустрівся з Монікою під час обіду, вона сказала, що не збирається з'їжджати від нього, бо не змішує політику і секс. Біллі не зміг встояти.

Уеслі прийшов у кабінет головного редактора журналу «Тайм», щоб поговорити з журналістом, який написав статтю про вбивство Тома. Редактор послав Уеслі до міс Ларкін, яка збирала матеріал для статті. Це була невисока молода жінка в окулярах, немодно одягнена, але гарненька. Вона була романтична, захоплювалася поезією. Біллі вона знайшла дуже красивим. Вона дала Уеслі папку з архівними матеріалами, і навіть дозволила взяти на пам'ять фотографію батька. Потім вона запросила Уеслі в бар і страшно зніяковіла, дізнавшись, що йому ще немає вісімнадцяти. Міс Ларкін писала роман, але тепер вона думала про свою творчість з презирством.Її захотілося написати роман про Уеслі. Повернувшись додому, міс Ларкін шпурнула шістдесят сторінок написаного їй роману у вогонь.

Після візиту до видавництва Уеслі попрямував до Рудольфа. Рудольф розлучився з дружиною і тепер жив з дочкою і нянею. Він дуже зрадів, побачивши на порозі Уеслі. Рудольф часто писав племіннику, але тепер з'ясувалося, що він ніяких листів не отримував: їх перехоплювала Тереза.Вони домовилися, що Рудольф буде писати племіннику до запитання. Уеслі приїхав до Нью-Йорка для того, щоб дізнатися якомога більше про минуле батька. Він хотів знати правду і вирішив почати з самих близьких родичів. Увечері Рудольф, Гретхен і Уеслі вирушили вечеряти до ресторану. Це був вечір спогадів. Рудольф і Гретхен розповіли племіннику всю правду про своє нелегке дитинство. Рудольф пообіцяв забезпечити Уеслі списком людей, які знали Томаса Джордахов. Залишитися у дядька на ніч Уеслі відмовився.

На наступний день Рудольф разом з родиною Хітів відправився в гості до Джин. Після розлучення Джин купила собі будиночок на мисі Монток, жила там зі своєю компаньйонкою, огрядною масажисткою, і знову зайнялася фотографією. Рудольф був самотній. Він давно розлучився з Жанною, і тепер боявся залишитися наодинці з Джин. Він боявся, що вечір, проведений з нею, викличе у нього бажання повернутися до сімейного вогнища. Саме тому він брав з собою Хітів. По дорозі Джонні Хіт умовив Рудольфа з'їздити разом з ним до Невади і купити ранчо, виставлене на продаж.

Зазвичай Гретхен любила працювати у монтажній по суботах, коли в безлюдному будівлі залишалися тільки вона та її помічниця Іда Коен. Але сьогодні їй не працювалося. Еванс Кінселла знову знімав як попало, і монтував фільм було важко. Але Гретхен турбувало не