Полоній кличе Гамлета до матері - королеві.

Короля мучить страх, терзає нечисте сумління. «О, гидота гріх мій, до неба він смердить!» Але він вже вчинив злочин, «груди його чорніше смерті». Він стає на коліна, намагаючись молитися.

У цей час проходить Гамлет - він йде до покоїв матері. Але він не хоче вбивати знехтуваного короля під час молитви. «Назад, мій меч, дізнайся страшніше обхват».

Полоній ховається за килимом в покоях королеви, щоб підслухати розмову Гамлета з матір'ю.

Гамлет повний обурення. Біль, мучить його серце, робить зухвалим його мову. Королева лякається і скрикує. Полоній виявляє себе за килимом, Гамлет з криком «Щур, щур», пронизує його шпагою, думаючи, що це король. Королева благає Гамлета про помилування: «Ти мені очі направив прямо в душу, / І в ній я бачу стільки чорних плям, / Що їх нічим не вивести ...»

З'являється привид ... Він вимагає пощадити королеву.

Королева не бачить і не чує примари, їй здається, що Гамлет розмовляє з порожнечею. Він схожий на божевільного.

Королева розповідає королю про те, що в нападі божевілля Гамлет вбив Полонія. «Він бідкається про те, що зробив». Король вирішує негайно відправити Гамлета в Англію в супроводі Розенкранца і Гільдестерна, яким буде вручено таємний лист Британцеві про умертвіння Гамлета. Полонія він вирішує таємно поховати, щоб уникнути чуток.

Гамлет і його друзі-зрадники поспішають на корабель. Вони зустрічають озброєних солдатів.Гамлет розпитує їх, чиє військо і куди йде. Виявляється, це військо Норвежця, яке йде воювати з Польщею за клаптик землі, який «за п'ять дукатів» шкода взяти в оренду. Гамлет дивується тому, що люди не можуть «залагодити суперечку про це дрібниці».

Цей випадок для нього - привід до глибоких міркувань про те, що його мучить, а мучить його власна нерішучість. Принц Фортінбрас «заради примхи і безглуздої слави» посилає на смерть двадцять тисяч, «як у постіль», так як зачеплено його честь. «Так як же я, - вигукує Гамлет, - я, чий батько убитий, / чия мати в ганьбі» і живу, твердячи «так треба зробити». «Про думка моя, відтепер ти повинна кривавої бути, иль прах тобі ціна».

Дізнавшись про загибель батька, потайки, з Парижа повертається Лаерт. Його чекає й інша біда: Офелія під тягарем горя - смерті батька від руки Гамлета - зійшла з розуму. Лаерт жадає помсти.Озброєний, він вривається в покої короля. Король називає Гамлета винуватцем всіх нещасть Лаерта. У цей час гонець приносить королеві листа, в якому Гамлет повідомляє про своє повернення. Король в подиві, він розуміє, що щось сталося. Але тут же у нього дозріває новий мерзенний план, в який він залучає запального, недалекого Лаерта.

Він пропонує влаштувати поєдинок між Лаерт і Гамлетом. А щоб вбивство відбулося напевно, кінець шпаги Лаерта змастити смертельною отрутою. Лаерт згоден.

Королева зі скорботою повідомляє про загибель Офелії. Вона «намагалася по гілкам розвісити свої вінки, підступний сук зламався, вона впала в ридаючий потік».

... Двоє могильників риють могилу. І трафік з жартами.

З'являються Гамлет і Гораціо. Про марність всього живого міркує Гамлет. «Олександр (Македонскій. - Є. Ш.) помер, Олександра поховали, Олександр перетворюється на порох; прах є земля; з землі роблять глину, і чому цієї глиною, в яку він звернувся, не можуть заткнути пивну бочку?»

Наближається похоронна процесія. Король, королева, Лаерт, двір. Ховають Офелію. Лаерт стрибає в могилу і просить закопати його разом із сестрою, фальшивої ноти не виносить Гамлет.Вони схоплюються з Лаерт. «Її любив я; сорок тисяч братів / усім безліччю своєї любові зі мною не зрівнялися б», - у цих знаменитих словах Гамлета справжнє, глибоке почуття.

Король їх рознімає. Його не влаштовує непередбачуваний поєдинок. Він нагадує Лаерт: «Будь терпеливим і пам'ятай про вчорашнє; / Ми рушимо справу до швидкого кінця».

Гораціо і Гамлет одні. Гамлет розповідає Гораціо, що йому вдалося прочитати листа короля. У ньому містилося прохання негайно стратити Гамлета. Провидіння зберігало принца, і, скориставшись печаткою батька, він підмінив лист, в якому написав: «подавач негайно умертвити». І з цим посланням Розенкранц і Гільдестерн пливуть назустріч своїй загибелі. На корабель напали розбійники, Гамлет потрапив у полон і був доставлений до Данії. Тепер він готовий до помсти.

З'являється Озрік - наближений короля - і повідомляє про те, що король побився об заклад, що Гамлет переможе Лаерта в поєдинку. Гамлет погоджується на двобій, але на серці у нього тяжкість, воно передчуває пастку.

Перед поєдинком він просить вибачення у Лаерта: «Мій вчинок, що зачепили вашу честь, природу, почуття, / - Я це заявляю, - був божевільним».

Король приготував для вірності ще одну пастку - він поставив кубок з отруєним вином, щоб дати його Гамлету, коли той захоче пити. Лаерт ранить Гамлета, вони змінюються рапірах, Гамлет ранить Лаерта. Королева випиває отруєне вино за перемогу Гамлета. Король не зумів її зупинити. Королева вмирає, але встигає сказати: «О, Гамлет мій, - питво! Я отруїлася ». Лаерт визнається Гамлету в зраді:« Король, король винен ... »

Гамлет отруєним клинком вражає короля, І сам помирає. Гораціо хоче допити отруєне вино, щоб піти за принцом. Але вмираючий Гамлет просить: «Дихай в суворому світі, щоб мою / Повідати повість». Гораціо повідомляє Фортінбраса та англійською послам про трагедію.

Фортінбрас дає розпорядження: «Нехай Гамлета піднімуть на поміст, як воїна ...»